"08" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/3113/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Купідон»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року
у справі № 2-а-9663/08/2270/8
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Купідон»
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Науково-виробниче підприємство «Електронмаш»
про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Купідон» (позивач) до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (відповідач) задоволено. Визнано незаконними та скасовано рішення № 0000142341 від 14 січня 2008 року, № 0000132341 від 14 січня 2008 року, № 0001932341 від 23 червня 2008 року, № 0001922341 від 23 червня 2008 року, № 0001822341 від 10 червня 2008 року, № 0001832341 від 10 червня 2008 року, № 0001812341 від 10 червня 2008 року, № 0003672341 від 10 жовтня 2008 року, № 0003682341 від 10 жовтня 2008 року, № 0003712341 від 14 жовтня 2008 року, № 0003812341 від 22 жовтня 2008 року, № 0003822341 від 22 жовтня 2008 року, № 0003832341 від 22 жовтня 2008 року, № 0003842341 від 22 жовтня 2008 року, № 0004142341 від 29 жовтня 2008 року, № 0004282341 від 04 листопада 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» з тими гральними автоматами, які використовувались позивачем та були введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області задоволено повністю. Постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2009 року.
В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами державної податкової служби за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Купідон» проведено перевірки залів гральних автоматів, що належать позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами яких складено акти № 22090407/2341 від 03 грудня 2007 року, № 22090408/2341 від 03 грудня 2007 року, № 26510230/2303 від 23 травня 2008 року, № 251600120/23-200 від 06 червня 2008 року, № 0479/22/09/23/21340697 від 26 вересня 2008 року, № 0478/22/09/23/21340697 від 26 вересня 2008 року, № 788/23-263/5623 від 31 травня 2008 року, № 786/23-263/5623 від 30 травня 2008 року, № 100201012306/1264 від 03 червня 2008 року, № 0454/22/09/23/21340697 від 26 вересня 2008 року, № 0455/22/09/23/21340697 від 26 вересня 2008 року, № 0468/22/09/23/21340697 від 26 вересня 2008 року, № 0515/22/09/23/21340697 від 14 жовтня 2008 року, № 0481/22/09/23/21340697 від 25 вересня 2008 року, № 0476/22/09/23/21340697 від 25 вересня 2008 року, № 0532/22/09/23/21340697 від 25 вересня 2008 року.
На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято рішення № 0000142341 від 14 січня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 074,00 грн., № 0000132341 від 14 січня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 050,00 грн., № 0001922341 від 23 червня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 500,00 грн., № 0001932341 від 23 червня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 200,00 грн., № 0003842341 від 22 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 160,00 грн., № 0003832341 від 22 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7 820,00 грн., № 0001832341 від 10 червня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 45 732,50 грн., № 0001822341 від 10 червня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40 442,95 грн., № 0001812341 від 10 червня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7 480,00 грн., № 0003672341 від 10 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 500,00 грн., № 0003682341 від 10 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 180,00 грн., № 0003712341 від 14 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 420,00 грн., № 0004142341 від 29 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 520,00 грн., № 0003822341 від 22 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15 260,00 грн., № 0003812341 від 22 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 540,00 грн., № 0004282341 від 04 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17 680,00 грн.
Перевірками встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з наданням послуг на гральних автоматах, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження вжиття ним заходів щодо встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що експлуатуються підприємством.
Проте, з висновками судів як першої інстанції, так і апеляційної інстанції погодитись не можна, зважаючи на таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій -це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Статтею 11 Закону № 265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Постанова № 121) встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.
Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 2 Постанови № 121 на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
В свою чергу, наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.
Зазначене свідчить, що 01 липня 2008 року держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Отже, до 01 липня 2008 року у позивача була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону № 265/95-ВР в частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Проте, з 01 липня 2008 року він був зобов'язаний у своїй господарській діяльності використовувати виключно фіскалізовані гральні автомати.
Згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
При цьому відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Купідон» задовольнити частково.
Скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року.
Прийняти у справі нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Скасувати рішення № 0000142341 від 14 січня 2008 року, № 0000132341 від 14 січня 2008 року, № 0001922341 від 23 червня 2008 року, № 0001932341 від 23 червня 2008 року, № 0001832341 від 10 червня 2008 року, № 0001822341 від 10 червня 2008 року, № 0001812341 від 10 червня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.