08 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/34931/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року
у справі № 2а-5411/10/14/0170
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0000324102 від 04 лютого 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року, ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим проведено перевірку автостанції, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 059358/0002/01/30/41-02/03120667 від 26 грудня 2009 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000324102 від 04 лютого 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку із здійсненням реалізації проїзних документів (білетів) з використанням реєстратора розрахункових операцій, який не зареєстровано в СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Частиною 1 статті 7 Закону № 265/95-ВР передбачено, що порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація реєстратора розрахункових операцій здійснюється в органі державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання, а якщо суб'єкт господарювання обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання реєстратора розрахункових операцій на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі державної податкової служби за місцем використання, крім реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних реєстраторів розрахункових операцій. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання суб'єктом господарювання усіх необхідних документів.
Системний аналіз вказаних законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що встановлення обов'язку застосування зареєстрованих у встановленому порядку реєстраторів розрахункових операцій направлене на забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства у сфері готівкових розрахунків.
При цьому, як встановлено судами, на момент проведення контролюючим органом перевірки позивачем здійснювалась реалізація проїзних документів (білетів) з використанням зареєстрованого в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим реєстратора розрахункових операцій № 0109011197.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про те, що, оскільки ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» здійснювало розрахункові операції з використанням реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого належним чином в податковому органі, а законодавством не встановлено порядку та строків перереєстрації реєстратора розрахункових операцій у випадку реорганізації органу державної податкової служби, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, то у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним рішенням.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.