"24" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/20267/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Чалого С.Я.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України про визнання протиправними дій, скасування рішення про відмову у задоволенні скарги та зобов'язання вжити заходів для ознайомлення з інформацією про наявність вакантних робочих місць.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований Іванківським РЦЗ як особу, яка шукає роботу та надано статусу безробітного.
17.07.2006 року позивач відповідно до поданої ним заяви був знятий з обліку безробітних.
У подальшому, після звільнення, з 3 вересня 2007 року позивач перебуває на обліку безробітних.
У скарзі від 02.10.2008 року, адресованій Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, ОСОБА_2 зазначає про неповідомлення його центром зайнятості у встановленому порядку інформації про наявність вакансій; просить скасувати висновки центрів зайнятості та надати нові обґрунтовані висновки.
У відповіді від 04.11.2008 року № ДЦ-09-6807/0/6-08 Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України у якій по суті звернення повідомлено заявника про факти пропозицій йому центром зайнятості зайняти вакантні посади. Вказано, що на питання, порушенні у зверненні неодноразово надавались відповіді.
Протягом перебування на обліку безробітних у 2005-2006 роках та з вересня 2007 року по даний час позивачу надавалося сприяння в пошуку роботи (в межах заявлених роботодавцями вакантних робочих місць, під час кожного відвідування позивачем Іванківського РЦЗ). Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи (персональна картка «Відвідування особою центру зайнятості, надані послуги та прийняті рішення» та корінці направлень на працевлаштування).
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Отже, звернення від 02.10.2008 року (надіслане 07.10.2008 року) об'єктивно, всебічно перевірено, відповідь надана листом від 04.11.2010 року, з дотримання встановленого законом місячного строку.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови в позові в частині скасування рішення від 04.11.2008 року № ДЦ-09-6807/0/6-08, оскільки таке рішення фактично не приймалось. Натомість за вказаними реквізитами позивачу надано відповідь на звернення, тобто надіслано лист, який не породжує прав чи обов'язків, тому не є актом у розумінні КАС України та питання про його скасування не може бути предметом розгляду у суді.
Крім того, відсутні підстави для задоволення вимог щодо зобов'язання відповідача вжити заходів для ознайомлення з інформацією про наявність вакантних робочих місць.
Пунктом другим частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Проте, враховуючи відсутність встановлених фактів порушення відповідачем своїх обов'язків щодо інформування про наявність вакансій, позовні вимоги у вказаній частині є необґрунтованими.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, в межах заявлених позивачем вимог, дійшли правильного висновку про відмову у позові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2012 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: