09 жовтня 2013 року м. Київ К-49157/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І. В.
Бухтіярової І. О. Костенка М. І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2008 р.
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 р.
у справі № 2-а-3292/07 (№ 22-а-27890/08)
за позовом ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У жовтні 2007 р. приватний підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області (далі - відповідач, ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області), в якому просив суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 59/17/НОМЕР_1 від 24.09.2007 р., яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 240 217,20 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2008 р. позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №59/17/НОМЕР_1 від 24.09.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 240 217,20 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 р., постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2008 р. змінено в частині підстав задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2008 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 р. і прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області було проведено документальну планову перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої складено акт № 60-17/НОМЕР_1 від 14.09.2007 р. та встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання за ІІ квартал 2007 р. на 810 грн.; ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92, а саме, занижено суму валового доходу на 4 587 грн.; п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті не проведення через реєстратор розрахункових операцій торгової виручки в сумі 48 043,44 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 24.09.2007 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 59/17/НОМЕР_1, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розміні 240 217,20 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, визнаючи протиправним та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що кошти в розмірі 48 043,44 грн. не є виручкою позивача з продажу товарів, а тому і штрафні (фінансові) санкції були йому визначені ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області неправомірно.
Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір та змінюючи рішення суду першої інстанції в частині підстав задоволення адміністративного позову, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Контролюючі органи, згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Відповідно до п. 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004 р. №326, за результатами проведеної документальної перевірки складається акт перевірки.
Акт документальної перевірки, як передбачено п. 1.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку.
Пунктом 1.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами також передбачено, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виялених порушень податкового та валютного законодавства.
Згідно п. 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Разом з цим, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, в акті перевірки № 60-17/НОМЕР_1 від 14.09.2007 р. щодо проведення розрахункових документів не зроблено жодного посилання на перинні або інші документи, крім того, не зазначена сума саме розрахункових операцій за звітний період та відсутня їх розшифровка, а відбражена лише загальна сума всіх розрахунків.
З вищевстановлених обсавин вбачається, що податковий орган не мав належних підстав об'єктивно встановити, чи є всі здійснені розрахунки, на суму яких перевіряючі виявили невідповідність, розрахунковими операціями у розумінні ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому вірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2008 р., змінену постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 р., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 р. р. у справі №2-а-3292/07 (№22-а-27890/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько
Судді: (підпис) І. О. Бухтіярова
Помічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська