24 вересня 2013 року м. Київ К/9991/1527/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Чалого С.Я.,
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості про стягнення допомоги,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості про стягнення виплаченої в період з 31.01.2010 року по 29.10.2010 року допомоги по безробіттю в сумі 11988,84 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року, у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Фонд загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Харківського міського центру зайнятості від 08.01.2010 року № НТ100108 ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу.
У листопаді 2010 року позивачем на підставі інформації, отриманої від ДПА України проведено перевірку ЖК "Спортивний", за результатами якої складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно.
Розслідуванням встановлено факт знаходження ОСОБА_2 з 01.01.1995 року у трудових відносинах з ЖК "Спортивний" та отримання відповідного доходу. У зв'язку з чим позивач дійшов висновку, що статус безробітного наданий безпідставно, а отже кошти виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття з 31.01.2010 року по 29.11.2010 року в сумі 11988,84 грн. належить повернути.
Директором центру зайнятості 13.12.2010 року видано наказ № 1216, яким визначено вжити заходів по поверненню коштів у сумі 11988,84 грн., виплачених як допомога по безробіттю, та направлено відповідачу лист-претензію від 14.12.2010 року № 23532.
Відповідач стверджував, що у ЖК «Спортивний» він ніколи не працював, заробітну плату не отримував, хоча, як член ЖБК в екстрених випадках допомагав усувати неполадки з електричним струмом.
Статтею 21 КЗпП України встановлено, що при прийнятті на роботу укладається трудова угода, котра є домовленістю між працівником та власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом або фізичною особою, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену вказаним договором. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 48 КЗпП основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, є його трудова книжка.
Проте, в трудовій книжці відповідача запис про працю за сумісництвом в ЖК «Спортивний» відсутній. Наявності доказів ознайомленням відповідача з наказом про прийняття його на роботу в ЖК «Спортивний» судами першої та апеляційної інстанції не встановлено.
Не надані також судам: особиста картка працівника (ф. Т-2) та табель обліку робочого часу та розрахунку оплати праці (ф. Т-12) або табель обліку робочого часу (ф. Т-13).
Судами досліджені розрахунково-платіжні відомості ЖК «Спортивний» за 2010 рік та допитано у якості свідка його голову. При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, що беззаперечні дані про те, що відповідач у період 31.01.2010 року по 29.11.2010 року працював електриком в ЖК «Спортивний» та отримував в кооперативі заробіток або інші передбачені законодавством доходи, відсутні.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: