01 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/30433/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Борисенко І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року по справі № 2а-6268/10/0670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» до Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У липні 2010 року ТОВ «НИВА» звернулось до суду із вказаним позовом.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 липня 2010 року податковим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень-грудень 2009 року та січень-травень 2010 року. При цьому зафіксовано, що розмір податку, зазначений платником у деклараціях, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником занижено податкове зобов'язання в зв'язку з тим, що товариством не донараховано до державного бюджету 73677 грн. 00 коп. Підставою для такого висновку слугувало те, що з січня 2009 року по липень 2010 року дана сума була включена в спецдекларацію.
За результатами перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000551600/0 від 13 липня 2010 року, відповідно до якого товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 73677 грн. 00 коп. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3684 грн. 00 коп.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 81.1 статті 81 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) резидент, який проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Судами встановлено, що ТОВ «НИВА» з січня 2009 року по липень 2010 року відповідно до ст. 81 Закону № 168/97-ВР та переліком видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, включило суму в розмірі 73677 грн. 00 коп. в спеціальну декларацію.
Згідно із п. 81.6 статті 81 Закону № 168/97-ВР, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Пункт 81.10 статті 81 Закону № 168/97-ВР, для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.
У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.
Відповідно до пункту 2.2 статуту позивача, товариство здійснює свою діяльність за напрямками виробництва товарної сільськогосподарської продукції, молока та м'яса .
З матеріалів справи вбачається, що на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість позивач перейшов 01 вересня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом №100297657 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком судів, що оскільки ТОВ «НИВА»перейшло 01 вересня 2010 року на спецрежим, то пункт 81.1 ст. 81 Закону № 168/97-ВР на час проведення перевірки не поширювався на платника у зв'язку з порушенням ним порядку реєстрації осіб як платників ПДВ.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року по справі № 2а-6268/10/0670 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписБорисенко І.В.