"09" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/35588/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Вессельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 26 грудня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 26 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року, заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про роз'яснення постанови суду від 27.01.2010 року по справі №2а-33/10 залишено без задоволення.
У касаційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять їх рішення скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Згідно ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відмовляючи у роз'ясненні судового рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем у заяві про роз'яснення судового рішення порушено питання про його зміну та внесення у нього нових даних, що є порушенням норм ст.170 КАС України.
Колегія суддів погоджується із такими висновками судів, враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин.
Викладені відповідачем у касаційній скарзі доводи не дають підстав вважати судове рішення незрозумілим.
Механізм, визначений ст.170 КАС України, не може використовуватись, якщо відповідачі не розуміють мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особа, яка бере участь у справі, може оскаржити це судове рішення в порядку, встановленому процесуальним законом. Твердження касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, - залишити без задоволення.
Ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 26 грудня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Малинін
Т.Ф.Весельська
О.Ф.Ситников