12 вересня 2013 року м. Київ К/9991/56175/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 13.12.2010
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011
у справі № 2а-9220/10/14/0170
за позовомОСОБА_2
доФеодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим
провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, Феодосійська МДПІ) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005801700/0 від 01.06.2010.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 13.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.05.2010 Феодосійською МДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання правомірності застосування податкової соціальної пільги при нарахуванні доходу у вигляді заробітної плати за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 на підставі поданої звітності за формою 1ДФ за 2009 рік ПП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт перевірки № 151/17-02 від 31.05.2010, яким встановлено порушення пп. 6.3.1, абз. «е» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
На підставі акту перевірки відповідачем 01.06.2010 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005801700/0, яким позивачу донараховно податок з доходів фізичних осіб на суму 1133,12 грн., в тому числі основний платіж - 566,56 грн. та штрафні санкції - 566,56 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як: а) плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування; б) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету; в) заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі; г) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України; д) заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями; е) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до доходів, визначених у підпунктах «а» - «д» цього підпункту при їх нарахуванні (виплаті), та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування таких доходів, без подання відповідних заяв, визначених підпунктом 6.3.2 цього пункту.
Податкова соціальна пільга не застосовується до доходів, визначених підпунктом «е» цього підпункту.
Визначення поняття «заробітна плата» наведено у листі ДПА від 05.10.2004 № 19138/7/17-3117 та у п. 1.3 «д» ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з положеннями якого «заробітна плата» - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Крім того, для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платник податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи перелічені у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону. До цього переліку (частина «е») відносяться доходи СПД, одержувані ними від здійснення такої діяльності. При цьому не має значення фактичний результат діяльності підприємця за відповідний податковий період (прибутки чи збитки), оскільки ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це систематична, ініціативна на власний ризик господарське діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 13.12.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис) М.О. Федоров
З оригіналом згідно
Помічник суддіО.Я. Меньшикова