Ухвала від 01.10.2013 по справі 28/381пд

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/32474/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Борисенко І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ЗІМ» на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011 року та постанову Господарського суду Донецької області від 24.02.2011 року по справі № 2-а-8606/09/2670 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ЗІМ» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Техкомплект», треті особи: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс-Інтелект», Донецька товарна біржа «Партнер», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «ЗІМ» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Техкомплект», треті особи: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс-Інтелект», Донецька товарна біржа «Партнер», про визнання недійсним договору купівлі-продажу (біржового контракту) від 09.11.2005 року №1-1/525 активів, які знаходились в податковій заставі.

Постановою Господарського суду Донецької області від 24.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємство отримало від податкового органу повідомлення про реалізацію через товарну біржу активів у вигляді 6 одиниць автотранспорту і 1 одиниці оргтехніки. Позивач вважав такі дії необґрунтованими, оскільки вони не отримували від податкового органу податкових вимог, сума реалізованого майна перевищували суму боргу і відповідачами у справі було порушено процедуру оцінки і продажу активів.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що відповідачем-1, як суб'єктом владних повноважень, обґрунтовано, із використанням належних та допустимих доказів, доведено відсутність підстав для задоволення позовних вимог у межах спірних правовідносин.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ЗІМ» відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011 року та постанову Господарського суду Донецької області від 24.02.2011 року по справі № 2-а-8606/09/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписБорисенко І.В.

Попередній документ
34119146
Наступний документ
34119148
Інформація про рішення:
№ рішення: 34119147
№ справи: 28/381пд
Дата рішення: 01.10.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: