05 вересня 2013 року м. Київ К-38750/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010
у справі № 2а-4750/10/0670
за позовом Командитного товариства «Гермес»
до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Командитне товариство «Гермес» (далі по тексту - позивач, КТ «Гермес») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі по тексту - відповідач, Новоград-Волинська ОДПІ Житомирської області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.06.2010 №0005541502/0.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення КТ «Гермес» бюджетного відшкодування за березень 2010 року на загальну суму 35820,00 грн., згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 08.06.2010 №0005541502/0, став висновок Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області, викладений в акті документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість КТ «Гермес» від 19.05.2010 №663/05-53/15-2, про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вказаний період на 35820,00 грн. у зв'язку з порушенням пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В акті перевірки відповідач зазначає те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 35820,00 грн. з вартості отриманих товарів (робіт, послуг) згідно договору купівлі-продажу укладеного з TOB «Онікс Союз», яке в свою чергу, за результатами автоматизованого співставлення даних звітності за березень 2010 року не подало «декларацію на додану вартість» та відповідно не відобразило в додатку 5 до декларації обсяг продаж.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено що, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Як вбачається з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Таким чином, право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язанням іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, що включені позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту у розмірі 35820,00 грн. в декларацію за березень 2010 року підтверджені податковою накладною №62 від 26.03.2010, видатковою накладною №65 від 26.03.2010. Крім того, квитанцією №1 підтверджується, що до центрального рівня ДПА України 20.04.2010 доставлено податкову декларацію з ПДВ TOB «Онікс Союз» за березень 2010 року, де в податкових зобов'язаннях відображена операція по продажу товару позивачу з сумою ПДВ 35820,00 грн.
Крім того не подання постачальником товару декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість та не ставить формування податкового кредиту та визначення суми до бюджетного відшкодування в залежність від неналежного виконання постачальником своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Отже, судова колегія погоджується із судами попередніх інстанцій, що в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року сума податкового кредиту в розмірі 35820,00 грн. позивачем визначена у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров