"12" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/59851/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.08.2011
у справі №2а/0570/8989/2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську
про скасування податкового повідомлення-рішення
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Докучаєвську) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2011 №0002251700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 97920,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 № 0002251700 у розмірі 66640,00 грн. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.08.2011 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Скасовано частково податкове повідомлення - рішення від 10.03.2011 №0002251700 на суму 97750,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2010, за наслідками якої було складено акт перевірки від 01.03.2011 №26/17-0/НОМЕР_2.
Вказаним актом перевірки встановлене порушення, зокрема: до документальної перевірки не надані контрольні стрічки за період з 03.03.2009 по 30.03.2010 у кількості 576 штук, які потрібно зберігати протягом трьох років.
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача у розмірі 97920,00 грн., в частині не роздрукування та не зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну - у розмірі 170,00 грн. за кожен факт не роздрукування та не зберігання контрольної стрічки 576 днів * 170,00 грн. = 97920,00 грн. відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( далі по тексту - Закон №265).
Суди апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що невиконання друку контрольних стрічок або їх незберігання протягом встановленого терміну є єдиним триваючим правопорушенням незалежно від кількості нероздрукованих стрічок.
Колегія суддів не може погодитись з позицією суду апеляційної інстанції, що зазначеною нормою передбачено застосування штрафної санкції за вчинення самого порушення у вигляді нероздрукування та незберігання фіскальних звітних чеків, однак при цьому не встановлено можливість застосування штрафної санкції за кожен факт нероздрукування та незберігання фіскальних звітних чеків.
Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону №265 у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли необґрунтованого висновку, що невиконання друку контрольних стрічок або їх незберігання протягом встановленого терміну є єдиним триваючим правопорушенням незалежно від кількості нероздрукованих стрічок.
Невиконання друку декількох контрольних стрічок є, по суті, вчиненням ряду тотожних одномоментних правопорушень, кожне з яких є юридично закінченим з часу невчинення суб'єктом господарювання відповідної дії. При цьому, наступне невиконання друку контрольної стрічки є самостійним протиправним діянням, яке не пов'язано з наступним порушенням, або попереднім.
Отже, у разі встановлення факту невиконання друку контрольної стрічки на реєстраторі розрахункових операцій, або не забезпечення її зберігання протягом трьох років, до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне зазначене порушення згідно п. 5 ст. 17 Закону №265.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
З огляду на це, такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки порушення позивачем роздрукування та зберігання контрольних стрічок встановлені податковим органом за період з березня 2009 року по вересень 2010 року, яке зафіксовано актом перевірки від 01.03.2011, отже з урахуванням строків встановлених ст. 250 ГК України, судом вірно встановлено, що штрафні санкції до позивача можуть бути застосовані з 01.03.2010 по 30.09.2010.
При цьому судами попередніх інстанцій не враховано, що під час проведення перевірки позивача, контролюючим органом не було встановлено кількість ненадрукованих контрольних стрічок, а отже неможливо дійти висновку щодо відповідності суми застосованих штрафних санкцій фактично скоєним правопорушенням. Відповідно визначення суми штрафних санкцій згідно кількості днів протягом яких не було роздруковано та не збережено контрольні стрічки, без встановлення конкретної кількості таких контрольних стрічок є протиправним.
Встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даного спору.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську задовольнити частково
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.08.2011 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров