05 вересня 2013 року м. Київ К/9991/5730/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2010
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011
у справі № 2а-2641/10/9/0170
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій
Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (далі по тексту - позивач, ВАТ «АК «Кримавтотранс») звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.02.2010 №0000364102 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011, позов задоволено у повному обсязі.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено перевірку належної позивачеві автостанції за дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 30.12.2009 №000250/0016/01/30/4102/03120667.
Під час цієї перевірки відповідачем було виявлено факт використання позивачем реєстратора розрахункових операцій (РРО), який не зареєстровано у належному податковому органу, що стало підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1020,00 грн. на підставі пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - Закон).
В силу вимог статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (пункт 1).
Згідно зі статтею 2 Закону реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Частиною першою статті 7 Закону передбачено, що порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 2.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2009, реєстрація РРО здійснюється в органі Державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання, а якщо суб'єкт господарювання обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, при цьому реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання суб'єктом господарювання усіх необхідних документів.
Закон забороняє використовувати суб'єктами господарювання РРО, не зареєстрованих у встановленому порядку.
Зі змісту наведених законодавчих положень випливає, що нормативною метою правового регулювання відносин щодо реєстрації РРО в органі державної податкової служби за місцем податкового обліку суб'єкта підприємницької діяльності є забезпечення контролю за дотриманням суб'єктом підприємницької діяльності законодавства у сфері готівкових розрахунків.
Судами встановлено, що внаслідок реорганізації податкового органу 16.11.2009 позивач був знятий з обліку в державної податкової інспекції у м. Сімферополі та поставлений на облік в СДПІ.
На час проведення перевірки, позивач здійснював реалізацію проїзних документів (квитків) через РРО Мальва Т-В (фіскальні номери 0109011165, 0109011191, 0109011166), який був зареєстрований у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки позивач здійснював розрахункові операції через РРО, зареєстрований належним чином в податковій інспекції, а законодавством не встановлено порядку та строків перереєстрації РРО у випадку реорганізації податкового органу, на обліку в якому перебуває суб'єкт підприємницької діяльності, то підстави для накладення на позивача оспорюваного штрафу відсутні.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров