02 вересня 2013 року м. Київ К/9991/36788/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Лосєв А.М.
Острович С.Е.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 р.
у справі №2а-809/11/1270
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську
про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі - відповідач) про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 р., адміністративний позов задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.01.2011 р. №0000658013 у частині нарахування пені у розмірі 1 406 272,10 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 85,00 грн. судового збору.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач на адресу суду надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про заміну його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат».
Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене та надані докази перейменування позивача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Працівниками податкового органу проведено невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактами від 08.05.2008 р. №3/08-027/1-1025 з компанією «SIGMA ENERGOINZENYRING spol.sr.o» (Чехія) та від 12.07.2008 р. №SDIZ 06/2008/0108/1633 з компанією «SIGMA DIZ spol.sr.o» (Чехія) за період з 01.07.2010 р. по 27.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 30.12.2010 р. № 1595/08-3/05441447.
За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 602 837,91 грн., у зв'язку з порушенням позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Спірним є рішення у частині нарахування пені у розмірі 1 406 272,10 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено контракт від 08.05.2008 р. № 3/08-027/1-1025 з компанією «SIGMA ENERGOINZENYRING spol.sr.o» (Чехія) на поставку насосних агрегатів. На виконання умов контракту позивач перерахував авансові платежі на суму 3619373,00 євро.
Насосні агрегати за даним контрактом надійшли на митну територію України 21.07.2010 року на суму 1055650 євро та 22.07.2010 року на суму 709033,50 євро. Вантажна митна декларація в Луганській митниці оформлена 16.08.2010 року.
Збільшуючи суму податкового зобов'язання, контролюючий орган виходив з того, що позивачу мала бути нарахована пеня за прострочення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку з відсутністю на момент перевірки належним чином оформленої ВМД, після закінчення законодавчо встановлених термінів ввезення товарів на митну територію України. Свою позицію податковий орган обґрунтував тим, що при відсутності належним чином оформленої ВМД імпортна операція не є завершеною та не може бути знята з контролю у відповідності до п.3.3 Постанови Національного банку України від 24.03.1999 р. №136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями».
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що товар, який знаходиться під митним контролем України є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що переміщений через митний кордон, а штамп «Під митним контролем» на товарно-супровідних документах з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. Наявність товарно-супровідних документів з відтиском штампу «Під митним контролем» підтверджує факт поставки товару на митну територію України, а тому нарахування податковим органом позивачу штрафних (фінансових) санкцій попередні судові інстанції вважають безпідставним.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Отже, визначальною умовою при нарахуванні контролюючим органом пені є кількість днів затримки поставки товару.
При цьому, як зазначено судами, позивач вважає датою поставки надходження продукції на митну територію України, тобто 21 та 22 липня 2010 року, у той час як податковий орган вважає датою поставки 16.08.2010 р. - дата оформлення вантажної митної декларації в Луганській митниці.
Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Моментом здійснення імпорту є момент перетину товарів митної межі України або переходу права власності на товар, що імпортується, від продавця до покупця.
Пунктом 1 ст. 15 Митного кодексу України визначено, що строк «ввозу в Україну і вивозу із України» означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів і інших предметів.
Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товарно-супровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відбиток штампу «Під митним контролем» (імпорт), виписується перевізна відомість у митницю повного митного оформлення та на ній проставляється відбиток штампу «Під митним контролем» (імпорт) та особиста нумерована печатка інспектора митниці на кордоні, через який вантаж переміщувався, що передбачено листом Держмитслужби України від 07.12.1995 р. №11/18-5435.
Тобто, знаходження під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввозу в Україну, при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар супровідного документу, проставлення відтиснення штампу «Під митним контролем» (імпорт) з відповідною датою, які засвідчують факт і дату перетину митного кордону України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що товар, який знаходиться під митним контролем України є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що переміщений через митний кордон, а штамп «Під митним контролем» на товарно-супровідних документах з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано скасовано рішення про нарахування позивачу пені за порушення строків повернення валютних коштів по укладеним зовнішньоекономічним договорам у зв'язку з простроченням поставки товарів контрагентом позивача на митну територію України.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» на Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат».
2. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.
3. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 р. у справі №2а-809/11/1270 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Лосєв А.М.
Острович С.Е.