02 вересня 2013 року м. Київ К/9991/71420/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Лосєв А.М.
Острович С.Е.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 р.
у справі № 2а-948/12/1070
за позовом Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції у Київській області Державної податкової служби
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення податкової заборгованості,
Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція у Київській області Державної податкової служби (далі-позивач) звернулась з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі-відповідач) про стягнення податкової заборгованості.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 р., позов задоволено, стягнуто з відповідача до Державного бюджету України податковий борг у сумі 34 747,70 грн.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу адміністративного суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість:
11.07.2011 р. за червень 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 245,00 грн.;
19.09.2011 р. за липень 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 175,00 грн.;
19.09.2011 р. за серпень 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду 168,00 грн.;
03.11.07.2011 р. за жовтень 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 258,00 грн.;
05.12.2011 р. за листопад 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 170,00 грн.;
04.01.2012 р. за грудень 2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 174,00 грн.
Позивачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. до 31.05.2011 р., за результатами якої складено акт від 18.07.2011 р. №240/17-1/НОМЕР_1, за змістом якого встановлено порушення відповідачем п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 33 686,13 грн.
На підставі встановлених перевіркою порушень 18.07.2011 р. позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001131700/0, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42 107,67 грн., у тому числі за основним платежем 33 686,13 грн., за штрафними фінансовими) санкціями - 8 421,54 грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 20.09.2011 р. №0001421700/0, прийнятого на підставі акта перевірки від 20.09.2011 р. №92/17-10/НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції ) у розмірі 170,00 грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 22.09.2011 р. №0001451700/0, прийнятого на підставі акта перевірки від 22.09.2011 р. №62/170/НОМЕР_1 відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції ) у розмірі 133,60 грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 22.09.2011 р. №0001461700/0, прийнятого на підставі акта перевірки від 22.09.2011 р. №62/170/НОМЕР_1 відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) у розмірі 67,50 грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 01.11.2011 р. №0001641700/0, прийнятого на підставі акта перевірки від 01.11.2011 р. №67/170/НОМЕР_1, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) у розмірі 144,00 грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 23.01.2012 р. №0000081700/0, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) у розмірі 420,40 грн.
Судовими інстанціями було встановлено відсутність доказів оскарження або скасування зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем.
Сума грошового зобов'язання відповідача по зазначеним податковим деклараціям та податковим повідомленням-рішенням становила 44 233,17 грн., яку було частково погашено через наявну переплату у розмірі 9592,51 грн.
За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем була нарахована пеня у розмірі 107,04 грн.
Таким чином, податковий борг відповідача з податку на додану вартість становив 34747,70 грн., у тому числі: основний платіж - 25176,58 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9357,04 грн., пеня - 107,04 грн.
Зважаючи на той факт, що сума податкового боргу не була сплачена відповідачем у законодавчо визначені строки, податковий орган, керуючись приписами п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звернувся до суду із відповідним позовом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, за змістом п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України передбачено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 цього ж Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 08.08.2011 р. №66 на суму 42 108,16 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності підстав для стягнення з відповідача спірної суми податкового боргу, яка у свою чергу підтверджена відповідними копіями податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень та корінця податкової вимоги.
Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 р. у справі № 2а-948/12/1070 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
СуддіЛосєв А.М.
Острович С.Е.