05 вересня 2013 року м. Київ К/9991/27895/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2011
у справі № 2а-2027/10/8/0170
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2
доДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі АРК) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2011 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2010 скасовано, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2009 № 0016462303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 133, 75 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПА в Автономній Республіці Крим проведено перевірку господарської одиниці, що належить позивачу з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 16.07.2009 № 001968, яким встановлено порушення позивачем п. п. 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - Закон).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2009 № 0016462303, яким до позивача на підставі п. 3 ст. 17, ст. 22 Закону застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 473,75 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно застосував до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 22 Закону.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 5 ст. 3 Закону передбачено, що у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Згідно п. 3 ст. 17 Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що без використання розрахункової книжки продавцем позивача було продано: 1 пляшку пива ціною 6,50 грн., 1 картка поповнення рахунку ціною 52, 00 грн.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо правомірного застосування до позивача санкцій на підставі п. 3 ст. 17 Закону за порушенням п. 5 ст. 3 Закону.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 22 Закону передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що продавець позивача не допустив працівників податкового органу до перевірки грошових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, про що свідчить запис про зауваження до акту перевірки.
Відповідно до ст. 2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що оскільки перевіряючими не був фактично здійснений рахунок грошових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, не була проведена перевірка з цього питання, то у податкового органу не було підстав для визначення розміру невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 22 Закону.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2011 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров