05 вересня 2013 року м. Київ К-36671/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010
у справі № 2а-4973/09/2270
за позовомДержавної податкової інспекції у м. Хмельницькому
доПриватного малого підприємства «Перемога»
прозобов'язання допустити працівників податкової служби до проведення виїзної планової перевірки
Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Хмельницькому.) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного малого підприємства «Перемога» (далі по тексту - відповідач, ПМП «Перемога») про зобов'язання допустити працівників податкової служби до проведення виїзної планової перевірки.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.07.2009 позов задоволено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.07.2009 та закрито провадження у справі
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження для проведення виїзної планової документальної перевірки позивача прийнято правомірно у повній відповідності до вимог закону і тому працівники позивача мають право на проведення такої перевірки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги щодо зобов'язання допустити до проведення перевірки з підстав, визначених у частині шостій статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не можуть бути предметом судового розгляду.
Суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Так, відповідно до ч. 6, ч. 7, ч. 8 ст. 111 цього Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду; позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Отже, за наявності обставин, зазначених у названому Законі, позапланова виїзна перевірка здійснюється за наказом керівника податкового органу, а в інших випадках (тобто з підстав, які не перелічені у наведеній статті Закону) - за рішенням суду.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, підставою, якою ДПІ обґрунтовує призначення спірної позапланової перевірки, є обставини, викладені у ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли виникне необхідність перевірки відомостей, які отримані від особи, що мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, оскільки підставою для проведення спірної перевірки є обставина, передбачена Законом, то така позапланова перевірка має бути проведена саме за наказом керівника податкового органу, а не за рішенням суду.
Вирішення ж питання допуску до перевірки за наявності передбачених законом підстав є питанням реалізації податковим органом наданої йому законом компетенції та перебуває поза межами повноважень адміністративного суду.
Відтак позовні вимоги щодо зобов'язання допустити до проведення перевірки з підстав, визначених у частині шостій статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не можуть бути предметом судового розгляду, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому відхилити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров
З оригіналом згідно
Помічник суддіО.Я. Меньшикова