Справа № 22-ц/774/10555/13 Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 57 суддя Бондаренко В.М.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
10 жовтня 2013 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Повєткіна В.В.
суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.
при секретарі: Новицькій О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2013 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України про визнання дій незаконними та зобов'язання повернути документи та матеріали, треті особи: Комунальний заклад «Павлоградський історико-краєзнавчий музей», Відділ культури Павлоградської міської ради, -
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства культури України про визнання дій незаконними та зобов'язання повернути документи та матеріали посилаючись на те, що у жовтні 2012 року він звернувся до Павлоградського історико-краєзнавчого музею з проханням повернути йому документи і матеріали, які він у 1984 році добровільно здав у постійне користування музеєм, так як його не запрошували на відкриття виставок де були показані його матеріали. Вважає, що матеріали повинні йому бути повернуті. Але листом від 02.10.2012 року Міністерство культури України йому відмовило у поверненні речей на тій підставі, що музейні предмети, які зберігаються в Павлоградському історико-краєзнавчому музеї, віднесені до державної частини Музейного фонду України, що не підлягає відчуженню. Позивач просив суд визнати незаконними дії Павлоградського історико-краєзнавчого музею щодо відмови повернення його документів і матеріалів та зобов'язати Павлоградський історико-краєзнавчий музей повернути йому документи та матеріали (а.с.1,8-9).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.58-59).
В апеляційній скарзі (а.с.63-64) ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки:
- договору дарування, міни, благодійного внеску, купівлі-продажу позивач з відповідачем не укладав згідно з п.2.6.3 Інструкції з обліку пам'яток недержавної частини музейного фонду України;
- суд не врахував положення ст.321 ЦК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що 24 предмети музейного значення, які були передані позивачем в постійне користування відповідача, перебувають на державному обліку та віднесені до складу Національного архівного фонду.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом прийому № 3064 від 15 червня 1984 року позивач передав Павлоградському історико-краєзнавчому музею у постійне користування матеріали та документи у кількості 24 одиниці (а.с.11-12).
Згідно з постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» архівні документи, які на час введення в дію даного закону перебували на держваному обліку, віднесено до складу Національного архівного фонду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про музеї та музейну справу» облік, зберігання і використування документів Національного архівного фонду, що хберігаються в музеях, здійснюється відповідно до цього закону та Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи».
Згідно з положеннями Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» усі музейні експонати на цей час є власністю держави і відчудженню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом положень ст.321 ЦК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки стосуються захисту права власності, а майно, що є предметом витребування, належить державі.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач доказів щодо передачі музею матеріалів та документів у кількості 24 одиниці у тимчасове або оплатне користування суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі справи, позивач передав належне йому ммайно у постійне користування музею, на цей час це майно є державною власністю.
Тому немає підстав вважати, що права позивача порушені.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки доказів.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: