79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" жовтня 2013 р. Справа № 914/2897/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Краєвська М.В.
Орищин Г.В.
розглянув апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", м. Львів № 30/-1312 від 11.09.2013р.
на рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2013р.
у справі № 914/2897/13
за позовом: товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант", м.Київ
до відповідача: Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", м. Львів
про стягнення 14 595,78 грн.
за участю представників:
від позивача: Котишин Р.Н. - представник
від відповідача: Батенчук М.Й. - представник
Представникам сторін та третьої особи роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст.811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2013р. у справі №914/1177/13 (суддя Березяк Н.Є..) позовні вимоги задоволено; стягнено з ЛКП "Львівелектротранс" на користь ТОВ Страхова Компанія "Альфа-Гарант" 14 595,78 грн. шкоди та 1 720,50 грн. судових витрат.
ЛКП "Львівелектротранс" подано апеляційну скаргу № 30/-1312 від 11.09.2013р. та доповнення до апеляційної скарги №30/1389 від 25.09.2013р., в яких просить рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутній поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО. Також, скаржник зазначає, що позивачем заявлено позовні вимоги у порядку суброгації, а у відповідності до абз.2,3 ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 ЦК України для суброгації встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватись з моменту виникнення страхового випадку. Отже, на думку скаржника, строк позовної давності сплив 15.07.2013р.
Окрім того скаржник зазначає, що позивач здійснив часткову оплату страхового відшкодування (9 339,78грн.) відтак фактично ним понесено витрати в розмірі 9 339,78грн., які можуть бути компенсовані за рахунок винної сторони.
Також скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують право користування транспортним засобом водія пошкодженого ТС "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО Романишин Т.Л., яка на момент ДТП перебувала за його кермом.
ТОВ Страхова Компанія "Альфа-Гарант" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" та Орач Ростиславом Адріановичем (страхувальник) укладено договір №06VR/03-141-01399 від 25.03.2010 року добровільного страхування автомобіля марки "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО (а.с.29-30).
Згідно зазначеного договору, позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
06.05.2010 року в м. Львові по вул. Франка - К.Левицького - Князя Романа (перехрестя) сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю трамвая маршруту №5 б/н 1066 під керуванням Онишкевич Г.М. та автомобіля "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО, яким керувала Романишин Т.Л.
В результаті зіткнення автомобіль "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО отримав технічні пошкодження.
Як вбачається з довідки відділу ДАІ у Львівській області №36/2026ск від 04.06.2010 р. та постанови Галицького районного суду м.Львова від 26.05.2010 року у справі №3-1225 (а.с.36) вищезазначене ДТП відбулось внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм Онишкевич Г.М., і яку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до Висновку 3144/10 від 11.06.2010 року про оцінку транспортного засобу, складеного ФОП Холодцовим Д.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Honda civic 4D" становить 18 244,73 грн. (а.с.37-43).
ТОВ "СК"Альфа-Гарант" виходячи із страхового акту №СТ/10/0827 від 27.09.2010 року (а.с.49-50) та розрахунку страхового відшкодування (а.с.48), проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 14 595,78 грн. - страхувальнику Орач Ростиславу Адріановичу.
07.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією №б/н про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 595,78 грн. (а.с.52), яка була залишена без задоволення, що стало підставою звернення до суду з позовом.
Згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов 'язків.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно постанови пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.
Щодо пропущення позивачем строку позовної давності судова колегія зазначає наступне.
У відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції клопотання про застосування до даних правовідносин строку позовної давності не заявлялось.
Як вже зазначалося, встановлено судом першої інстанції, з підтвердженням матеріалами справи, на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №06VR/03-141-01399 від 25.03.2010 р., позивач 27.09.2010 року здійснив страхове відшкодування Орач Р.А. в розмірі 9 339,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2635 (а.с.51). Отже, саме з цього моменту - виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування, у нього виникло право на звернення з регресними вимогами до відповідача.
Враховуючи те, що як вбачається із постанови Галицького районного суду м.Львова від 26.05.2010 року у справі №3-1225, на момент ДТП Онишкевич Г.М. керувала трамваєм маршруту №5 б/н 1066 перебуваючи у трудових відносинах із ЛКП "Львівелектротранс" Трамвайне депо №2, в порядку ст.1172 ЦК України у ТОВ "СК "Альфа-Гарант" виникло право регресної вимоги на суму 14 595,78 грн.
Доводи скаржника щодо того, що позивачем здійснено лише часткову виплату страхового відшкодування в сумі 9 339,78грн., в зв»язку із чим позивачем фактично понесено витрати лише в зазначеній сумі, не беруться судовою колегією до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи між ТзОВ СК"Альфа-Гарант" та страхувальником виникли зустрічні однорідні вимоги на суму 5 256,00 грн., оскільки страхувальник був зобов'язаний страховику сплатити 2 628,00 грн. до 27.08.2010 року та 2 628,00 грн. до 27.11.2010 року, що підтверджується карткою рахунку 68.5.3 (а.с.77).
Також не беруться до уваги судовою колегією доводи скаржника щодо того, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують право користування транспортним засобом водія пошкодженого ТС "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО Романишин Т.Л., яка на момент ДТП перебувала за його кермом, оскільки в матеріалах справи знаходиться копія посвідчення водія Романишин Т.Л. ВСВ 019478, свідоцтво за номером ВСС 083888 про реєстрацію транспортного засобу: ТС "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО, в яке вписана Романишин Т.Л., як особа, яка має право керувати вищезазначеним транспортним засобом (а.с.33), а також у додатку №1 до договору №06VR/03-141-01399 від 25.03.2010 року добровільного страхування автомобіля марки "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО Романишин Т.Л. зазначена як особа, яка допущена до керування застрахованого ТЗ(а.с.31).
З огляду на викладене та з врахуванням положень вищенаведених норм, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача суми виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 14 595,78грн.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.
Не береться до уваги посилання скаржника на порушення судом норм матеріального права, оскільки при прийнятті рішення суд послався на норми права, які регулюють спірні правовідносини, окрім того суд прийняв рішення у відповідності до правових підстав позовної заяви.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2013р. у справі №914/2897/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити у господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.10.2013р.
Головуючий суддя Галушко Н.А
Суддя Краєвська М.В.
Суддя Орищин Г.В.