36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.10.2013 р. Справа №917/1210/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", адреса: вул.Іллінська, 8, м.Київ, 04070
до 1.Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, адреса: вул. Радянська, 15/4, м.Кременчук, Полтавська область,39600;
2.Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"(08600, Київська область, м. Васильків, вул.Володимирська, буд.22-А, кімн.302) в особі Полтавської філії ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", адреса: 36000, м.Полтава, м-н. Незалежності, 1А
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Суліма Олег Васильович, адреса: вул.Леонова, 95, м.Кременчук, 39600;
2. Скиба Софія Юріївна, адреса: 39600, м.Кременчук, вул.Красіна, 101, кв.72;
3. ТОВ "Солум", адреса: 04071, м.Київ, вул. Верхній Вал, 4Б
про визнання недійсними результатів прилюдних торгів
Суддя: Солодюк О.В.
Представники сторін:
від позивача: Тюркін О.С., дов. в протоколі
від відповідачів: 1.Подольський А.А., дов. в протоколі, 2.Немченко В.М., дов. в протоколі
від третіх осіб: 1. Гонтар В.М., дов. в протоколі, 2. Скиба В.В., дов. в протоколі, 3. не з"явився
Суть спору: Розглядається позовна заява (з урахуванням заяви про уточнення підстави та предмету позову, вх. № 11325 від 13.08.13 р., а.с. 73-79) про:
- визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації частини вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, 11, що належить Скибі Софії Юріївні, які були проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 25.02.2013 року та оформлені Протоколом №22/351/12/1-1 проведення прилюдних торгів від 25.02.2013 року і Додатком до Протоколу №22/351/12/1-1 проведення прилюдних торгів від 01.03.2013 року;
- визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації частини вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, 11, що належить Скибі Софії Юріївні, які були проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 25.02.2013 року та оформлені Протоколом №22/351/12/1-1 проведення прилюдних торгів від 25.02.2013 року і Додатком до Протоколу №22/351/12/1-1 проведення прилюдних торгів від 01.03.2013 року;
- визнання недійсним Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складеного 04.03.2013 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Братчун О.О., щодо реалізації 25.02.2013 року Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» частини вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, 11, що належить Скибі Софії Юріївні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач 1 у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
У відзиві зазначено, що з положень статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що у державного виконавця встановлений термін - шість місяців для погодження оцінки зі сторонами виконавчого провадження, підготовки документів для передачі на реалізацію майна та проведення тендеру для визначення торгівельної організації, яка проводить прилюдні торги.
Крім того, як зазначає відповідач 1, законодавство про виконавче провадження не передбачає заборони проведення торгів або зупинення їх проведення у разі закінчення 6-місячного терміну дії звіту про вартість майна на етапі реалізації майна.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву та його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на те, що у відповідності до вимог ст. 43 ЗУ «Про іпотеку», ПФ ПП «СП «Юстиція» письмово сповістила державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя, та всіх стягувачів про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
У разі не згоди з реалізацією предмету іпотеки за стартовою ціною у розмірі 300 050,00 грн., а також діями державного виконавця по визначенню початкової ціни для реалізації предмета іпотеки на публічних торгах, позивач мав право в установлений Законом України «Про виконавче провадження» строк звернутися до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.
Отже, як зазначає відповідач 2, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
У відзиві зазначено, що станом на 28.12.2012 року, а саме, на час укладання договору № 22/351/12/1-1 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки) (а.с.130-133), строк дії звіту з оцінки арештованого майна не закінчився, тобто сторонами при укладанні даного договору не були порушені вимоги п.5 ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідач 2 також зазначив, що на момент проведення прилюдних торгів 25.02.2013 р. заборони на відчуження нерухомого майна (предмету іпотеки) не існувало.
Жоден представник ТОВ «Солум» не звертався із заявою до Полтавської філії ПП «СП «Юстиція» для реєстрації на прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що були призначені на 25.02.2013 року.
Третя особа 1 в заяві (вх. № 11378 від 13.08.13 р.) просить припинити провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки, на її думку, спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
В задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено з підстав, зазначених в мотивувальній частині рішення.
В судовому засіданні представник третьої особи 1 проти позовних вимог заперечує.
Представник третьої особи 2 в судовому засіданні вважає позовні вимоги безпідставними і просить суд відмовити в позові.
Третя особа 3 в судове засідання не з"явилась. Ухвала суду від 03.09.13 р. повернулась з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання».
В судовому засіданні 10.10.2013 р. (в 10 год. 30 хв.) оголошувалась перерва до 13 год. 00 хв.
В судовому засіданні 10.10.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення виготовлено та оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третіх осіб 1 та 2, суд встановив:
29.09.2011 р. рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука, по справі №2-735/11(а.с. 28-29) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"(далі - позивач) задоволено. Стягнуто із Скиби Софії Юріївни на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» заборгованість за кредитним Договором в розмірі 195750,48 доларів США, яка складається із суми основного боргу в розмірі 137495,183 доларів США, суми нарахованих та несплачених процентів в розмірі 30936,65 доларів США, суму пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 1650,31 доларів США, суму пені за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 5669, 09 доларів США, суми штрафу за прострочення заборгованості понад 60 днів в сумі 20001, 60 доларів США, а також суму штрафів за кожен випадок невиконання зобов'язань за кредитним договором, яка складає 120000 грн.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - частину вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, 11 та належить на праві власності Скибі Софії Юріївні на підставі договору дарування, посвідченого 29 вересня 2000 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дзюбою В.І. за реєстровим номером 2853, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Кременчуцьке бюро технічної інвентаризації» від 14 травня 2008 року за номером 18810166, реєстраційний номер 2016072, номер запису 26 в книзі ОН-1.
За рахунок предмету іпотеки задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до Скиби Софії Юріївни в розмірі заборгованості за кредитним договором в розмірі 195750, 48 доларів США та 120000 грн.
Стягнуто зі Скиби Софії Юріївни на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та судовий збір в розмірі 1700 грн., які були сплачені позивачем при подачі позову.
Крюківським районним судом м. Кременчука було видано 11.10.2011 р. виконавчі листи для примусового виконання рішення суду по вищевказаній справі №2-735/11 (а.с.30-31).
16.12.2011р. старшим державним виконавцем Таран С.І. Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.32-33) щодо примусово виконання виконавчих листів по вищевказаній справі №2-735/11.
Позивач в позові зазначає, що 26.07.12р. ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" отримало повідомлення від Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ про вартість нерухомого майна (а.с. 34), в якому зазначається, що його вартість становить 360060 грн. 00 коп. з ПДВ і 300500 грн. 00 коп. без ПДВ.
18.02.13р. ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" направило до Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ заяву (а.с.35) із проханням провести повторно експертну оцінку нерухомого майна у зв'язку із закінченням строку її чинності.
25.02.2013 року Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» були проведені прилюдні торги з реалізації частина вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88 5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, 11.
Оскаржувані торги оформлено Протоколом №22/351/12/1-1 проведення прилюдних торгів від 25.02.2013 р. і Додатком до протоколу №22/351/12/1-1 проведення прилюдних торгів від 01.03.2013 р.(а.с. 36-37).
Відповідно до вищезазначених документів, предмет іпотеки було реалізовано Сулімі Олегу Васильовичу (третій особі 1).
04.03.2013 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Братчун О.О. складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки щодо реалізації 25.02.2013 року Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» частини вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарскій, 11, що належить Скибі Софії Юріївні (а.с.155-156).
Позивач зазначає, що оскаржувані торги проведені в супереч п. 3.2. Тимчасового положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 (далі по тексту - Тимчасове положення).
Відповідно до ч.5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Звіт про оцінку нерухомого майна, як зазначає позивач, надійшов до Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ 25.07.2012 р. Враховуючи норму ч.5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна, був чинним до 25.01.2013 р.
Фактично, як стверджує позивач, виконавчою службою передано на реалізацію нерухоме майно за оцінкою, яка була не чинна на час проведення оскаржуваних торгів.
Стартова ціна нерухомого майна, яке підлягало реалізації, визначена у порушення вимог ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", що взагалі, як вважає позивач, виключає правові підстави щодо використання звіту про оцінку майна для проведення оскаржуваних торгів. Дана обставина, як зазначає позивач, вплинули на результат торгів та зміст самого правочину, оскільки майно було продано по ціні, яка сформована не в порядку, не у спосіб та не у відповідності до вимог, визначених законом.
Позивач стверджує, що проведені прилюдні торги, які за своєю суттю є багатостороннім правочином, не виповідають вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, в тому числі про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, що у свою чергу, в силу вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання торгів недійсними.
Крім того, як зазначає позивач, на час проведення оскаржуваних торгів існувало 3 (три) ухвали про забезпечення позову по цивільним справам, які забороняли проводити реалізацію нерухомого майна, а саме: ухвала Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29.01.2013 року по справі №1615/5444/2012 (а.с.38-39); ухвала Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18.01.2013 року по справі №524/336/13-ц (а.с.80-81) та ухвала Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18.02.2013 року по справі №524/336/13 (а.с.82-83).
Також позивач стверджує, що незаконно було відмовлено ТОВ «СОЛУМ» в участі в прилюдних торгах. Листом від 02.11.2012 р. (а.с. 43) позивач отримав пропозицію від ТОВ «СОЛУМ» щодо зацікавленості в участі аукціоні та придбання нерухомого майна за ціною до 1000000 грн.
Однак, як стверджує позивач, 25.02.2013 р. ТОВ «СОЛУМ» незаконно було відмовлено в реєстрації на прилюдних торгах, що призвело до реалізації майна за вартістю, значно нижчою, ніж було запропоновано ТОВ «СОЛУМ» і цим самим було суттєво порушено права та законні інтереси позивача.
В додаткових поясненнях (вх. №14246 від 10.10.13 р.) позивач зазначив, що отримавши 26.07.12р. від Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ повідомлення про вартість нерухомого майна, в якому зазначається, що його вартість становить 360060 грн. 00 коп. з ПДВ і 300500 грн. 00 коп. без ПДВ, позивач з урахуванням ч.3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» і ч. 5 ст. 254 ЦК України, 06.08.2012 року направив поштою (а.с. 145-147) на адресу Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ Заперечення проти результатів оцінки нерухомого майна.
У відповідності до ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен був призначити рецензування звіту про оцінку майна.
Але реагування в рамках ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ на заперечення щодо оцінки нерухомого майна, як стверджує позивач, було відсутнє.
17.01.2013 року позивач направив до Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ Заяву щодо вжиття заходів з контролю за виконавчим провадженням (а.с.148-151), в якому зазначив про порушення ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, не призначення рецензії оцінки нерухомого майна на підставі заперечень, направлених позивачем 06.08.2012 року.
Від Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ було отримано відповідь №1754 від 22.01.2013 року (а.с.152-153), в якій зазначено, що позивач невчасно подав Заперечення проти результатів оцінки нерухомого майна, а саме заперечення були подані 10.08.2012 року із пропущенням строків на їх подання.
Відповіді на заяву від 18.02.2013 року про проведення оцінки майна повторно у зв'язку із закінченням строку чинності (шість місяців) звіту про оцінку нерухомого майна (а.с.154), від Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ позивачем отримано не було.
Вищезазначені обставини змусили позивача звернутись з даним позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третіх осіб, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 ст.11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.4 ст.202 ЦК України дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
З огляду на положення ст.202 ЦК України прилюдні торги є за своєю правовою природою багатостороннім правочином, оскільки в них мають місце всі елементи притаманні правочину. Під час проведення прилюдних торгів продавець - відділ державної виконавчої служби в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою (ліцитатор), та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України позивачем зазначено недодержання відповідачами норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення.
Законом України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон) визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст. 1, 2, 5, 7, 8, 11, 12, 82, 87 Закону).
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначає також Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція).
Однак, Закон і Інструкція не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону та пп. 5.11, 5.12 Інструкції).
Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції).
Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.
Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд.3); правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд.4) і ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд.6).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).
Оскільки, виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.
Позивач в позові посилається на те, що оскаржувані торги проведені в супереч п. 3.2. Тимчасового положенням, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Звіт про оцінку нерухомого майна, як зазначає позивач, був чинним до 25.01.2013 р. Виконавчою службою передано на реалізацію нерухоме майно за оцінкою, яка була не чинна на час проведення оскаржуваних торгів.
Відповідно до п. 3.2. Тимчасового положення спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент подачі заявки на реалізацію арештованого майна (а.с. 94-96) та укладення відповідачами договору № 22/351/12/1-1 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки) (а.с.130-133), строк дії звіту з оцінки арештованого майна від 11.07.2012 року (а.с. 97-98) не закінчився.
Посилання позивача на те, що відповідач 1 всупереч Закону не призначив рецензування звіту про оцінку майна на Заперечення позивача проти результатів оцінки нерухомого майна від 06.08.2013 р. та на лист позивача від 18.02.2013 р. не провів повторно оцінку майна, суд вважає безпідставним, оскільки такі дії (бездіяльність) державного виконавця не стосуються правил проведення прилюдних торгів і підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом (зокрема, ч. 4 ст. 26, ч. 4 ст. 57, 82 Закону).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України у справах № 6-140це12 від 26.12.2012, № 6-116цс12 від 24.10.2012, № 6-174цс12 від 13.02.2013.
Згідно ст. 11128 ГПК Українирішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не оскаржував дії (бездіяльність) відповідача 1 в судовому порядку. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що на момент проведення прилюдних торгів 25.02.13 р. вартість нерухомого майна, яке підлягало продажу, змінилась (збільшилась).
Є безпідставними та необгрунтованими посилання позивача на існування на дату проведення прилюдних торгів, ухвал про забезпечення позову по цивільним справам, які забороняли проводити реалізацію нерухомого майна, а саме: ухвали Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29.01.2013 року по справі №1615/5444/2012 (а.с.38-39); ухвали Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18.01.2013 року по справі №524/336/13-ц (а.с.80-81) та ухвали Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18.02.2013 року по справі №524/336/13 (а.с.82-83).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі №1615/5444/2012 від 18.02.2013р.(а.с. 40) знято заборону на відчуження нерухомого майна, а саме, вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарскій, 11, що належить Скибі Софії Юріївні, накладену ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.01.2013 року.
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01.02.2013 р. по справі № 524/336/13-ц (а.с. 158) скасовано заборону відчуження (реалізацію з прилюдних торгів) вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарскій, 11, що належить Скибі Софії Юріївні, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 18.01.2013 р.
Як вбачається з матеріалів справи, на дату проведення прилюдних торгів - 25.02.2013 р., про існування ухвали Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18.02.2013 року по справі №524/336/13 відповідачам відомо не було.
Докази отримання відповідачами вищезазначеної ухвали суду в матеріалах справи відсутні.
Посилання позивача на те, що ТОВ «СОЛУМ» незаконно було відмовлено в участі у прилюдних торгах, є безпідставним, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення ТОВ «СОЛУМ» заяви про участь у прилюдних торгах, призначених на 25.02.2013 р.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації частини вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, 11, що належить Скибі С. Ю., які були проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 25.02.2013 року, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації частини вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, 11, що належить Скибі С. Ю., які були проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 25.02.2013 року та оформлені Протоколом №22/351/12/1-1 проведення прилюдних торгів від 25.02.2013 року і Додатком до Протоколу №22/351/12/1-1 проведення прилюдних торгів від 01.03.2013 року, про визнання недійсним Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складеного 04.03.2013 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Братчун О.О., щодо реалізації 25.02.2013 року Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» частини вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташованого в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, 11, що належить Скибі С. Ю. є безпідставними, необґрунтованими, спростованими наявними в матеріалах справи доказами і задоволенню не підлягають.
Суд вважає безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню заяву третьої особи 1 про припинення провадження у справі в порядку ст. 80 ГПК України, оскільки відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. за N 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарським судам підвідомчі на загальних підставах господарські справи зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними угод (правочинів, договорів), укладених шляхом проведення у порядку здійснення виконавчого провадження прилюдних торгів, а так само актів про проведення відповідних торгів. Розгляд відповідних справ здійснюється господарськими судами за правилами ГПК.
Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
Суддя О.В. Солодюк
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 жовтня 2013 року.
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cm. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному cm. 93 ГПК України.