Категорія 37 Головуючий у 1 інстанції Писанець Н.В.
Доповідач Новосьолова Г.Г.
09 жовтня 2013 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бугрим Л.М.,
суддів: Новосьолової Г.Г., Агєєва О.В.
при секретарі Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 19 серпня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Куйбишевської районної ради м. Донецька, третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування,
30 липня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_3 звернулись до суду з вказаним позовом до Куйбишевської районної Ради м. Донецька, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги наступним.
12 квітня 1955 року рішенням виконавчого комітету Куйбишевської районної Ради м. Сталіно за № 7, ОСОБА_4 була надана земельна ділянка площею 385 кв.м. для індивідуального житлового будівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
05 липня 1955 року відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку відділом комунального господарства виконкому м. Сталіно на підставі рішення виконкому Куйбишевської районної Ради м. Сталіно №7 від 12 квітня 1955 року- ОСОБА_4 було надано у безстрокове користування земельну ділянку під забудову житлового будинку, площею 385 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений нотаріусом 5 Сталінською нотаріальною конторою, реєстр №3971.
Житловий будинок був збудований у 1956 році, але в експлуатацію прийнятий не був.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 - дружина ОСОБА_4 та мати ОСОБА_1 та ОСОБА_6.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 - син ОСОБА_4 та ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 - батько ОСОБА_1
Після виготовлення технічної документації на житловий будинок, ОСОБА_1 звернувся до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю з метою прийняти в експлуатацію будинку, але було відмовлено на підставі того, що будинки які побудовані до 05 серпня 1992 року в експлуатацію не приймаються.
Відповідно до висновку судового будівельно- експертного центру домоволодіння АДРЕСА_1 відповідає вимогам державних будівельних норм, а також санітарним нормам.
Спадкодавець ОСОБА_4 за життя не отримав правовстановлюючого документу на збудовану ним будівлю, тому нотаріусом, куди звернулись у передбачений законом строк після смерті спадкодавця син ОСОБА_1, онуки ОСОБА_3, ОСОБА_3(спадкоємці за правом представлення), у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено.
Позивачі вважають, що вони позбавлені можливості оформити свої спадкові права на вказаний житловий будинок в установлений законом порядок, а тому звернулись до суду з цим позовом, в якому зазначають, що спадкоємцями після смерті батька вони вважають себе, оскільки дружина ОСОБА_7- ОСОБА_5 - померла у ІНФОРМАЦІЯ_4 ще за життя спадкодавця.
Враховуючи наведене, позивачі просять суд визнати:
- за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на ? частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних побудов за адресою: АДРЕСА_1;
- за ОСОБА_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на ? частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних побудов за адресою: АДРЕСА_1;
- за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на ? частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних побудов за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Куйбишевської районної ради м. Донецька, третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних побудов у порядку спадкування відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалите рішення про задоволення їх позовних вимог, мотивуючи тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини по справі.
В апеляційній скарзі апелянти зазначають, що суд першої інстанції при ухваленні рішення зазначив, до будинок є самовільним будівництвом, але на будівництво будинку відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку була виділена земельна ділянка на підставі рішення виконавчого комітету Куйбишевської районної Ради м. Сталіно за № 7 від 12 квітня 1955 року, але він не був зареєстрований у БТІ м. Донецька. Суд не перевірив той факт, що договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку є правовстановлюючим документом. Суд не прийняв до уваги висновок технічного обстеження об'єкту про те, що житловий будинок з прибудовами відповідають будівельним та санітарним нормам. Судом не було витребувано відомості з нотаріальної контори щодо наявності спадкової справи та коло спадкоємців, які прийняли спадщину.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивачів та позивачі доводи апеляційної скарги підтримали, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В судове засідання не з'явилися Куйбишевська районна рада м. Донецька, третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Третя особа надіслала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с.110-111)
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши суддю-доповідача, представника позивачів та позивачів, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається:
27 травня 1950 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.13).
Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.14, 17).
Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами ОСОБА_6 (а.с.15,16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 - дружина ОСОБА_4 та мати ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 - син ОСОБА_4 та ОСОБА_5І.(а.с.12).
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є спадкоємцями батька ОСОБА_6.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 (а.с.11).
Оскільки, ОСОБА_6 помер раніше батька ОСОБА_4, то у відповідності до ч. 1 ст.1266 ЦК України, внуки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхньому батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини.
На час смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно - житловий з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1.
12 квітня 1955 року рішенням виконавчого комітету Куйбишевської районної Ради м. Сталіно за № 7, ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка площею 385 кв.м. для індивідуального житлового будівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та запропоновано укласти договір з Міськжилуправлінням на будівництво, якій нотаріально зареєструвати, будівництво проводити строго у відповідності з договором та проектом будівництва (а.с.25).
05 липня 1955 року відповідно до Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку відділом комунального господарства виконкому м. Сталіно на підставі рішення виконкому Куйбишевської районної Ради м. Сталіно №7 від 12 квітня 1955 року- ОСОБА_4 було надано у безстрокове користування земельну ділянку під забудову житлового будинку, літньої кухні та сараю, площею 385 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений нотаріусом 5 Сталінською нотаріальною конторою, реєстр №3971(а.с.23-24).
Відповідно до наданої інформації П'ятою донецькою нотаріальною конторою із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 до П'ятої донецької державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Відкрита спадкова справа 342/2006. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
24 липня 2013 року нотаріусом П'ятою Донецькою державною нотаріальною конторою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 - на житловий будинок через відсутність належного оформленого правовстановчого документу на цей будинок (а.с.28).
Із технічного паспорту на спадковий житловий будинок вбачається, що будинок був побудований у 1956 році.
При цьому, маються самовільно побудовані забудови (Літ. «К,Л,М») (а.с.18-22).
24 липня 2013 року відповідно до звіту ДФ ГП «Судовий будівельно - експертний центр» про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкту зазначено, що житловий будинок з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1 був побудований відповідно до Державних будівельних норм (а.с.40-45).
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволення позову виходив з вимог ст.ст. 331, 376 ЦК України та зазначив, що будівля, яка є предметом спору, не може бути віднесена до спадкового майна, оскільки є самочинно збудованим об'єктом та визнавати право власності на неї за будь - яким з родини ОСОБА_4 буде суперечити законодавству. Суд першої інстанції також зазначив, що спадкодавець не виконав вимог Закону щодо здачі в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використане в процесі будівництва, однак таких вимог позивачі ОСОБА_3 не заявляли.
Але, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо з наступних підстав.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30 березня 2012 року, при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.
12 квітня 1955 року рішенням виконавчого комітету Куйбишевської районної Ради м. Сталіно за № 7, ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка площею 385 кв.м. для індивідуального житлового будівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та запропоновано укласти договір з Міськжилуправлінням на будівництво, якій нотаріально зареєструвати, будівництво проводити строго у відповідності з договором та проектом будівництва (а.с.25).
05 липня 1955 року відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку відділом комунального господарства виконкому м. Сталіно на підставі рішення виконкому Куйбишевської районної Ради м. Сталіно №7 від 12 квітня 1955 року- ОСОБА_4 було надано у безстрокове користування земельну ділянку під забудову житлового будинку, площею 385 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений нотаріусом 5 Сталінською нотаріальною конторою, реєстр №3971.
Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону висновок суду першої інстанції про те, що будівля, яка є предметом спору є самочинно збудованим об'єктом зробленої з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позивачами надані рішення виконавчого комітету та Договір про безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку, згідно яких спадкодавцю була виділена земельна ділянка для будівництва житлового будинку.
Однак, житловий будинок з надвірними побудовами не був введений в експлуатацію та право власності на нього не було зареєстроване в бюро технічної інвентаризації.
Отже, суд вказані обставини залишив поза увагою та застосував до спірних правовідносин ст..376 ЦК України, яка на ці правовідносини не розповсюджується.
За таким обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що при наявності рішення виконавчого комітету та Договору про безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку, якщо будинок не був введений в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватися самочинним, а є незавершеним.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, якій постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховний Суд України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року роз'яснено наступне: якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.
Якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва до складу спадщини входять саме права та обов'язки спадкодавця як забудовника.
Тобто, визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе.
Позивачі звертаючись до суду з позовом не просили визнати на ними права та обов'язки спадкодавця, як забудовника.
Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з вищенаведених підстав.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 19 серпня 2013 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Куйбишевської районної ради м.Донецька, третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: