03.10.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц/797/2468/2013р. Головуючий у першій
інстанції Лемешко А.С.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Володіної Л.В.,
суддів - Водяхіної Л.М., Клочка В.П.,
секретар - Пасічник Г.В.,
за участю:
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи - ПАТ „Банк Кредит Дніпро" в особі Морського відділення м. Севастополя, ПАТ КБ „Приватбанк" в особі Севастопольської філії про стягнення суми боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17.06.2013 р., -
В серпні 2013 р. ОСОБА_4 звернулася з зазначеним позовом до відповідача, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути 21897 грн. за договором позики, укладеним між сторонами, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач відмовляється повернути їй гроші, в зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, і невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином (а.с. 132), надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, що, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, не є перешкодою розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, якій просив апеляційну скаргу відхилити і рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не доведений факт укладення договору позики з відповідачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачем ОСОБА_4 здійснене переведення особистих коштів ОСОБА_3 для поповнення на картку НОМЕР_1 в розмірі 10000 грн., 1897 грн., 10000 грн., на загальну суму 21897 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 142 від 28.05.2012 р., квитанцією №10 від 28.05.2012 р., меморіальним ордером № 195 від 28.05.2012 р. (а.с. 4-5).
Надані позивачем копії платіжних документів не свідчать про укладення договору позики між сторонами по справі, оскільки із них вбачається, що гроші були переведені ОСОБА_3 для поповнення рахунку на його картку. Доказів взяття відповідачем на себе обов'язку повернути гроші на користь позивача суду не надано.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази, прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову із заявлених підстав.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем перераховані кошти на рахунок відповідача з ціллю їх зберігання без права розпорядження ними, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки ці обставини не досліджувались судом першої інстанції в межах заявленого позову, з зазначених підстав позов завлено не було.
Норми матеріального права судом застосовані правильно, порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду, судом не допущено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду не має.
Керуючись ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, ч.1 ст.60 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 17 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: - /підпис/ Л.В.Володіна
Судді: - /підпис/
/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м. Севастополя Л.В.Володіна