іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Голюги В.В.,
розглянула в судовому засіданні 3 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 19 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 19 листопада 2012 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз: вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 21 червня 2007 року за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі, звільнений 4 жовтня 2010 року умовно достроково на 1 рік 7 місяців 10 днів,
за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 11 липня 2012 року, приблизно о 7 год. 10 хв., діючи умисно, будучи раніше судимим за здійснення крадіжки, грабежу, діючи повторного, керуючись корисливим мотивом, скориставшись відсутністю працівників Криничанської дистанції колії залізничної дороги станції Горлівка та сторонніх осіб, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до верхньої будови колії стрілочного переводу № 263, розташованого в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, звідки таємно викрав чуже майно, що належить Криничанської дистанції колії на загальну суму 484,97 грн., спричинивши зазначеному підприємству матеріальної шкоди на вказану суму.
Прокурор, у своїй касаційній скарзі, порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невмотивованістю рішень суду першої та апеляційної інстанцій в частині звільнення засудженого від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, що на його думку свідчить про невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок м'якості. Вказує, що судами першої та апеляційної інстанції не взято до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 раніше судимий за здійснення крадіжки та грабежу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Голюги В.В., яка підтримала касаційну скаргу в повному обсязі, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду, про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за зазначених у вироку обставин, ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, належно оцінених судом і ніким в касаційному порядку не оскаржуються.
Згідно зі ст. 65 КК України, покарання призначається, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд правильно і в повній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про особу засудженого.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання суд обґрунтовано визнав, щире каяття винного та повне визнання ним вини, повне відшкодування завданих злочином збитків та відсутність тяжких наслідків.
Обставин, що обтяжують покарання засудженому ОСОБА_1, судом не встановлено.
Враховуюче наведене, колегія суддів касаційної інстанції повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки в достатній мірі було враховано характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, а також наявність пом'якшуючих обставин, які були підставою для застосування ст. 75 КК України.
Вважати призначене ОСОБА_1 покарання, несправедливим внаслідок його м'якості, про що йдеться у касаційній скарзі прокурора, у колегії суддів немає підстав. Обране засудженому судом покарання слід визнати таким, яке є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів та яке на думку колегії суддів, повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України в редакції 1960 року.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні та обґрунтовані рішення, колегією суддів по справі не виявлено.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 19 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Судді:
_________________ ________________ _________________
В.І. Орлянська Т.І. Франтовська І.Г. Тельнікова