Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Слинька С.С.,
суддів: Крижановського В.Я., Мороза М.А.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 26 вересня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2013 року,
встановила:
Вказаною постановою суду першої інстанції скаргу ОСОБА_1 на постанову дільничного інспектора міліції Бобринецького РВУ МВС України в Кіровоградській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 жовтня 2012 року залишено без розгляду.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2013 року апеляцію ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанції помилково дійшли висновку про пропущення ним строку на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала подану касаційну скаргу частково в частині скасування ухвали апеляційного суду із направленням матеріалів справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції за апеляцією ОСОБА_1, і обґрунтовано визнані такими, що не підлягають задоволенню. При цьому апеляційний суд виходив із того, що відповідно до ст. 236-1 КПК України 1960 року скаргу на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подає особа, інтересів якої стосується скарга, або її представник до районного (міського) суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, котра винесла постанову, протягом семи днів із дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову у скасуванні постанови.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був повідомлений, що 10 жовтня 2012 року дільничний інспектор виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, того ж дня листом начальника відділу Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 за вих. № 26/6458 ОСОБА_1 було повідомлено про відмову в порушенні кримінальної справи.
12 листопада 2012 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до прокурора Бобринецького району Кіровоградської області зі скаргою на вказану постанову, який листом від 11 грудня за вих. № 3-46-12, що також підтверджується записом за № 2245 в книзі обліку вихідної кореспонденції прокуратури району, повідомив, що їх звернення щодо незгоди з прийнятим рішенням про відмову в порушенні кримінальної справ прокуратурою розглянуто, у зв'язку з набранням 20 листопада 2012 року чинності Кримінальним процесуальним кодексом України, оскарження зазначеної постанови не передбачено.
Разом із тим, до суду зі скаргою на вказану постанову ОСОБА_1 звернувся лише 07 лютого 2013 року, із клопотанням про поновлення строку, в якому не навів поважних причин пропуску строку.
Таким чином, суд обґрунтовано залишив без розгляду скаргу ОСОБА_1, оскільки той пропустив передбачений ст. 236-1 КПК України 1960 року строк для оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачена можливість оскарження постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи.
Апеляційним судом перевірені належним чином твердження ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені в касаційній скарзі, які не знайшли свого підтвердження.
Апеляційний розгляд справи проведений відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2013 року, у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову дільничного інспектора міліції Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 жовтня 2012 року, залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
_________________ ___________________ ________________
С.С. Слинько В.Я. Крижановський М.А. Мороз