Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1176/13-ц
04.10.2013 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Шаповал Т.В.
при секретарі - Лавріненко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про звільнення з-під арешту майна та припинення обтяження,-
Позивач звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом УМВС України в Полтавській області про звільнення з-під арешту майна та припинення обтяження. В позовній заяві посилався на те, що згідно договору купівлі-продажу від 02.08. 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вона є власником квартири АДРЕСА_1. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10 січня 2011 року визнано за нею право власності на АДРЕСА_1 03.03.2011 року в ПБТІ «Інвентаризатор» нею отримано витяг про державну реєстрацію прав власності на дану квартиру. 03.03.2011 року їй також стало відомо про факт реєстрації обтяження її квартири, а саме накладення арешту на підставі постанови ст. слідчого ВОВС СУ УМВС України в Полтавській області Войт А.В. про накладення арешту на майно б/н від 19.08.2006 року. Накладення арешту на її майно порушує його права як власника на розпорядження цим майном. Арешт, накладений на вказану квартиру є безпідставним і незаконним, до кримінальної відповідальності вона не притягувалася, не є боржником.
Просила суд звільнити з-під арешту та припинити обтяження речових прав, що було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчудження нерухомого майна 22 серпня 2006 року за №36392243 на підставі постанови ст. слідчого ВОВС слідчого управління УМВС України у Полтавській області від 19.08.2006 року /реєстратор -Перша Полтавська державна нотаріальна контора/ на квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити. Після оголошення перерви позивач та його представник в судове засідання не з»явилися. Представник надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача УМВС України в Полтавській області в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що арешт накладено на підставі постанови слідчого по кримінальній справі. Арешт накладений правомірно і просив в задоволенні позову відмовити. Після оголошення в судовому засіданні перерви предствник відповідача в судове засідання не з»явився, не повідомивши причини своєї неявки.
Третя особа, належним чином повідомлена про день і час розгляду справи, в судове засідання не з»явилася, не повідомивши суд причини своєї неявки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступних висновків.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови № 6 від 27 серпня 1996 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про виключення майна з акту опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту), розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 02 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1
Рішенням Київського районного суду м. Полтава від 10.01.2011 року визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 40, 4 кв.м., у складі житлової кіинати площею 25 кв.м., кухні площею 5,6 кв.м., санвузла площею 4,3 кв.м., передпокою площею 4,3 кв.м. та балкону 1, 2 кв.м.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав власності, виданого ПБТІ «Інвентаризатор» 03.03.2011 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна № витягу 30523382 запису № 1, 22.08.2006 року за № 3639234 Першою полтавською державною нотаріальною конторою на підставі постанови без номера від 19.08.2006 року ст. слідчого ВОВС СУ УМВС України в Полтавській області накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 і власником зазначено ОСОБА_4
Пунктом 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5 передбачено внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об»єкти нерухомого майна на підставі заяв про реєстрацію (вилучення) обтяження об»єкта нерухомого майна, що подаються, зокрема, судами (крім третейський судів) і слідчими органами у зв»язку з накладенням ними арешту на об»єкти нерухомого майна (звільнення з-під арешту).
Статтею 126 КПК України передбачено, що допускається накладення арешту на вклади, цінності, та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось.
Відповідно до ст.. 317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не є в кримінальній справі /в межах якої накладено арешт на квартиру/ обвинуваченою, підозрюваною чи особою, яка несе за законом матеріальну відповідальність за їх дії.
В судовому засіданні представником відповідача УМВС України в Полтавській області не доведено правомірності накладення арешту на майно позивача та законність внесення до Єдиного реєстру відомостей про обтяження належного йому майна.
Право власності позивача на вказану квартиру ніким не оспорено.
Враховуючи, що на час винесення постанови ст. слідчим ВОВС слідчого управління УМВС України у Полтавській області від 19.08.2006 року про накладення арешту, власником спірної квартири була і є на даний час ОСОБА_5, її права щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном порушуються внесеними до Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна записом про обтяження.
Наявність арешту на майно позивача безумовно порушує права позивача та має бути відновлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити .
Звільнити з-під арешту та припинити обтяження речових прав, що було зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчудження нерухомого майна 22 серпня 2006 року за №36392243 на підставі постанови ст. слідчого ВОВС слідчого управління УМВС України у Полтавській області від 19.08.2006 року /реєстратор -Перша Полтавська державна нотаріальна контора/ на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1.
Доручити ОСОБА_1 звернутися з заявами про зняття заборон та вилучення обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але були відсутні в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня одержання його копії.
Головуючий Т.В.Шаповал