Справа № 2603/6771/12
Провадження № 2-3999/12
24.09.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Пархоменко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві про скасування арешту з майна, -
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування арешту з майна. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2012 року рішення суду від 27.08.2012 року залишено без змін.
27.08.2013 року позивач звернувся до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду від 27.08.2012 року, мотивуючи це тим, що в добровільному порядку відповідач відмовляється виконати судове рішення. Він звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, пред"явивши виконавчий лист, виданий по даній справі, але йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що у виконавчому листі відсутні заходи примусового виконання судового рішення, що унеможливлює його виконання. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даною заявою, в якій просить встановити спосіб і порядок виконання судового рішення.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 повністю підтримав подану заяву, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутності представника, за наявних у справі матеріалів.
Зваживши доводи заяви, вислухавши думку представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування арешту з майна. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2012 року рішення суду від 27.08.2012 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.07.2013 року касаційну скаргу відхилено, рішення суду від 27.08.2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11.12.2012 року залишено без змін.
На виконання судового рішення позивачу був виданий виконавчий лист від 18.01.2013 року.
13.02.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.
Постановою державного виконавця від 19.02.2013 року позивачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що він не передбачає заходи примусового виконання судового рішення, що унеможливлює його виконання.
Відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов"язки суб"єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Зміст поняття "спосіб виконання рішення" можна встановити з аналізу ст. 16 ЦК України. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
а) припинення дії, яка порушує право;
б) відновлення становища, яке існувало до порушення;
в) примусове виконання обов"язку в натурі;
г) зміна правовідношення;
д) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
е) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з"ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.
В разі задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення буде змінено резолютивну частину рішення, фактично буде прийнято нове рішення про зобов"язання відповідача скасувати накладений арешт, що рішенням суду від 27.08.2012 року передбачено не було.
Також слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених в цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, всі виконавчі листи, що видаються на виконання судових рішень та відповідають вимогам, що пред"являються до них, повинні бути прийняті на виконання.
Частиною 1 статті 221 ЦПК України передбачено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз"яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
З наведеного випливає переконливий висновок про те, що державний виконавець зобов"язаний прийняти виконавчий лист до виконання, в разі відповідності його вимогам закону, а в разі незрозумілості судового рішення чи порядку його виконання, звернутися до суду із відповідним поданням.
Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою, оскільки жодних доказів того, що існують обставини, що утруднють виконання вказаного судового рішення, надано не було, а тому в задоволенні заяви повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, -
В задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення.
Головуючий: