Суддя першої інстанції - Кір'якова Н.П.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
27 лютого 2009 року справа № 2а-366/08/0519
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сіваченко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради
на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області
від
23 грудня 2008 року
по адміністративній справі
№ 2а-366/08 (суддя Кір'якова Н.П.)
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради
про
визнання неправомірною відмову у виплаті коштів у розмірах, встановлених законом, та про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2008 роки,-
Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2008 року по справі № 2а-366/08 позовОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради задоволений частково, внаслідок чого визнані незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради по відмові у виплаті ОСОБА_1 коштів на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2008рр., встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради за рахунок державного бюджету України на користьОСОБА_1 суму допомоги на оздоровлення за 2003р. в розмірі 898,30грн., за 2004р. в розмірі 998,30грн., за 2005р. в розмірі 1283,30грн., за 2007р. в розмірі 1880грн., за 2008р. в розмірі 1980грн., а всього 7039,90грн.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивач в письмових запереченнях на скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представники відповідача, позивача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлений належним чином. Скаржник просив справу розглянути за його відсутністю. Позивач в письмових запереченнях також просив справу розглянути за його відсутністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 20.02.01р. (арк. справи 4), та йому встановлена 2 група інвалідності безстроково, про що свідчить довідка МСЕК від 20.11.91р. № 024095.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон).
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 2 групи допомоги у розміри п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем у травні 2003р., червні 2004р., березні 2005р., червні 2007р., січні 2008р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2003-2005рр. в сумі 26,70грн., за 2007-2008рр. в сумі 120грн. за кожен рік, розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав за 2003р. - 185грн., за 2004р. - 205грн., за 2005р. - 262грн., за 2007р. - 420грн., за 2008р. - 515грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2003р. - 898,30грн., за 2004р. - 998,3грн., за 2005р. - 1283,30грн., за 2007р. - 1880грн., за 2008р. - 1980грн.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
Також, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2008р., оскільки зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права.
Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2008 року по справі № 2а-366/08 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2008 року по справі № 2а-366/08 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
І.В. Сіваченко