Суддя першої інстанції Качуріна Л.С. справа № 2-а-5671/08/1270
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
10 лютого 2009 року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового засідання:
Фаліні І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від
02 вересня 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-5671/08 (суддя Качуріна Л.С.)
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області
про
визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, посилаючись на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської АЄС і має 2-ої групу інвалідності. Просив стягнути на його користь щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік.
Постановою Луганського окружного адміністративного від 02 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови ОСОБА_1. перерахувати та виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2080 грн.
З постановою Луганського окружного адміністративного відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.
Позивач, ОСОБА_1., є особою, яка віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1визнаний інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації аварії на ЧАЄС.
Суд першої інстанції вірно визначився, що відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №3054-III), передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам 2 групи - п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області виплатило ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік - 120 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Відповідно до вимог ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Постановою №836, на яку посилається відповідач, всупереч Закону №3054-III, (який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим, з моменту прийняття постанови №836 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Окрім цього, як вбачається зі справи Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року № 63134/00 «Кечко проти України»: «Якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки ці положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань».
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону України №3054-III та Закони України Про державний бюджет на 2004, 2005, 2007 роки, тобто, суд правильно задовольнив позов і зобов'язав зробити перерахунок щорічної грошової допомоги з урахуванням отриманих позивачем коштів.
Вимоги щодо компенсації на оздоровлення за 2006 рік не підлягають задоволенню, так як відповідно до п. 37 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», на 2006 рік зупинена дія абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень (зокрема рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008року по справі № 1-28/2008), і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року по справі № 2-а-5671/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ Дяченко С.П.
Судді: /підпис/ Сіваченко І.В.
/підпис/ Нікулін О.А.
З оригіналом вірно:
Суддя - доповідач С. П. Дяченко