П О С Т А Н О В А Іменем України
11.02.2009 р.
Справа №22-а-2993/08×
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Попович О.В.
Мамчур Я.С.
при секретарі: Джамурзаєвій М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача - управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання неправомірними дій відповідача, перерахунок пенсії з 2002 року, стягнення недоплаченого підвищення пенсії ,-
29.03.2007 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці, в якому просив:
- визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, з урахуванням її підвищення на 150 % мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій за період 2002-2007 роки з врахуванням виплаченого;
- стягнути з управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці на користь позивача різницю між нарахованою та сплаченою пенсією як учаснику бойових дій з урахуванням її підвищення на 150 % мінімальної пенсії за віком, за період 2002-2007 роки;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці здійснювати відповідний перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням її підвищення з кожним збільшенням мінімальної пенсії за віком згідно із законодавством України, тобто її підвищення на 150 % мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій.
В подальшому позивачем було подано заяву про доповнення та уточнення позовних вимог (а.с. 13).
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2007 року позов задоволено частково:
- визнано дії управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці неправомірними та зобов'язано дане управління здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням її підвищення на 150 % мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій та сплачених сум за відповідні роки за період з 29.03.2004 року по день набрання рішенням суду законної сили і сплатити йому різницю між нарахованою та сплаченою пенсіями;
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці здійснювати відповідний перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням її підвищення з кожним збільшенням мінімальної пенсії за віком з чинним законодавством України, тобто її підвищення на 150 % мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2007 року повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова - скасуванню, з ухваленням нової, якою позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням підвищення у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій є обґрунтованими, оскільки до спірних правовідносин, враховуючи загальні засади пріоритетності Законів над підзаконними нормативними актами, не може бути застосована Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено базовий розмір 19,91 грн. для здійснення відповідних підвищень. При цьому, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги в за період з 29.03.2004 року по день набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
Однак, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в межах заявленого позивачем періоду, суд першої інстанції не врахував наступних обставин справи.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується безтерміновим посвідченням серії ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого 06.02.1998 року (а.с. 5).
В матеріалах справи міститься довідка від 27.04.2007 року № 393/06-25/02, видана управлінням Пенсійного фонду в Староміському районі м. Вінниці, з якої вбачається які суми пенсії та її підвищення (надбавки) виплачені позивачу з 01.01.2002 року по 01.04.2007 року (а.с. 51).
Позивачу, як учаснику бойових дій, згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про внесення змін i доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР, ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога повинні підвищуватися на 150 процентів мінімальної пенсії за віком.
Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці виплачувало підвищення пенсії позивачу, встановлене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка передбачає здійснення підвищення пенсій, виходячи з базового розміру 19,91 грн.
Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин положень Постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У свою чергу, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком. При цьому, саме Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює що є пенсією за віком та її мінімальний розмір.
Частина 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено: з 1 січня - у розмірі 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що вимоги позивача про розрахунок суми підвищення пенсії позивачу до 01.07.2006 року підлягають задоволенню, виходячи з того, що управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці при нарахуванні зазначеної пенсії за відповідний період не було враховано вимоги Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким було передбачено перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з врахуванням стоку позовної давності, передбаченим вимогами ст. ст. 99, 100 КАС України.
При цьому, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає, що судом першої інстанції було визнано поважними причини пропуску строку на звернення з позовом про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 2002 по 2007 рік та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом в межах загальної позовної давності, яка складає 3 роки (ст. 257 ЦК України), у зв'язку з чим судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги за період з 29.03.2004 року по день набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З матеріалів справи, а саме із заперечень на позовну заяву (а.с. 60) та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (а.с. 73-74), вбачається, що відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків позивачем звернення до суду з позовними вимогами про перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 150 % мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій за період 2002-2007 роки з врахуванням виплаченого
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем поважності причин пропуску строків звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія позивачу виплачувалась з 2002 року, розмір якої позивач не оскаржував.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про можливість задоволення позову про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за період за період з 29.03.2006 року по 01.07.2006 року в межах річного строку звернення із позовною заявою, передбаченого чинним законодавством України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.12 викладена в новій редакції, яка набрала чинності з 01.07.2006р.
Відповідно до зазначеної норми цієї статті Закону учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.07.2006 року позивачу підвищення пенсії розраховувалося та виплачувалося відповідно до вищевикладених вимог законодавства, а тому судовою колегією не встановлено порушень відповідачем приписів Законів України.
Відтак, позивачем безпідставно заявлено вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії після 01.07.2006 року з розрахунку мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідачем з вказаної дати право позивача не порушено.
Окрім того, рішенням суду першої інстанції зобов'язано відповідача і в подальшому виплачувати належні позивачу виплати, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим вбачаються підстави для її скасування та ухвалення нової постанови, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2007 року - задовольнити частково.
Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2007 - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці неправомірними та зобов'язати дане Управління здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням її підвищення на 150 % мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій та сплачених сум за період з 29.03.2006 року по 01.07.2006 року і сплатити йому різницю між нарахованою та сплаченою пенсіями.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді: