18 лютого 2009 року № 9399/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Каралюса В.М.,
суддів: Пліша .М.А., Стародуба О.П.,
при секретарі судового засідання - Ступницькій Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 12 травня 2008 року у справі № 2А-50/08
за позовом ОСОБА_1
до військової частини А 4514
про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до військової частини № А 4514 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року по 13.02.2006 року
Позовні вимоги мотивує тим, що він проходив дійсно військову службу у Збройних силах України, при проходженні якої в період з 2000 по 2006 рр. не отримував пайків. Позивач просить стягнути з військової частини на його користь грошову компенсацію за продовольчі пайки з 11.03.2000 р. по13.12.2006 р., в сумі 36 795, 53 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 травня 2008 року в позові відмовлено. Зазначена постанова мотивована тим, що Законом України від 17.02.2000 року № 145 -III "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", дію ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист", яка передбачала видачу пайка на руки, або грошову компенсацію взамін даного пайка призупинено, тому вона не може бути застосована в даному випадку, а відтак, позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою позов задоволити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до ст. 9 ч.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року положення дії ст.9 ч.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було призупинено. Однак відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року "Про норми харчування військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань" затверджено нові норми харчування військовослужбовців, які не зупинялися Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" і які затверджені не дивлячись на зупинення дії ст. 9 ч.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Також зупинення дії ст. 9 ч.2 цього Закону частині видачі продовольчих пайків - само по собі скасовує його право на даний пайок.
Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" прямо суперечать ст. 22 Конституції України, оскільки обмежує право військовослужбовця на отримання продовольчого пайка. Як зазначає позивач, що вказане право також гарантоване ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України". Оскільки на час служби діяла постанова Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року він має право на продовольчий пайок відповідно до вказаної Постанови за нормою № 1.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини у військовій частині А1590 (смт. Брюховичі Львівської області). Згідно з розпорядження начальника штабу - Першого заступника Командувача військ Західного оперативного командування від 29 вересня 2006 року № 28/1/5/4611, відкомандирований у розпорядження командира військової частини А1227 м. Львова для вирішення питання подальшого службового використання (наказ командира військової частини А 1590 від 29.09.2006 року № 21 та зарахований на всі види забезпечення в зазначеній частині, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині А4514 (військова частина А1590 з липня 2006 року також знаходилася на фінансовому забезпечені військової частини А4514, відповідно до розпорядження ТВО начальника - фінансово-економічного управління штабу Західного оперативного командування від 26.06.2006 року № 29/2,1428).
Відповідно до ч. 2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх родин" від 20.12.1991 р. № 2012, держава забезпечує соціальний захист громадян України, що знаходяться на службі в Збройних Силах України й інших військових формуваннях, а також членів їхніх родин. А згідно ч. 4 ст.9 цього ж Закону, порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Законом України від 17.02.2000 року № 1459 - III "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", дію ч.2 ст. 9 Законом України "Про соціальний і правовий захист", яка передбачала видачу пайка на руки, або грошову компенсацію взамін даного пайка - призупинено, тому вона не може бути застосована в даному випадку. Постанова Кабінету Міністрів України "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ" від 12.03.1996, відповідно до якої здійснювалося продовольче забезпечення офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців служби за контрактом Збройних Сил України на даний час втратила чинність, а згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань", продовольчі пайки офіцерам, прапорщикам, сержантам і солдатам військової служби за контрактом не передбачені.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на виплату заборгованості відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427 « Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати", оскільки Закон України “ Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів » набув чинності та неконституційним у встановленому порядку не визнавався.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 12 травня 2008 року по адміністративній справі №2а-50/08 за позовом ОСОБА_1до військової частини А 4514 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 12 травня 2008 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: Каралюс В.М.
судді колегії: Пліш М.А.
Стародуб О.П.