ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01 жовтня 2013 р. Справа № 909/855/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.
при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватне підприємство "Лемн-Інтернаціонал",
вул.Українська,10-б,с. Нижній Вербіж,Коломийський район, Івано-Франківська область,78218
до відповідача: ПАТ "КБ "Хрещатик"
вул.Хрещатик, 8а, м.Київ
в особі Коломийського відділення ПАТ "КБ "Хрещатик"
вул.Театральна,20,м.Коломия,Коломийський район, Івано-Франківська область,78200
про визнання недійсними пунктів 5.3.5, 6.2.2 кредитного договору №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 із змінами та доповненнями внесеними Додатковими угодами від 28.11.2008, 24.02.2009.
за участю представників сторін:
Від позивача: Сохан В. Є. - представник, (довіреність б/н від 22. 07.13 )
Від відповідача: Садковий А.М. - представник, (довіреність № 2937 від 23.02.12р. )
Встановив:
В судовому засіданні 20.08.2013 оголошена перерва до 10 год. 01.10.2013.
Як вбачається із змісту позовної заяви та з"ясовано в судовому засіданні, між Відповідачем, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" Хрещатик" в особі Коломийського відділення та Позивачем, Приватне підприємство "Лемн-Інтернаціонал", 12.06.2008 укладений кредитний договір №01/107-ЮО-08.
Проект вказаного договору готувався банком та був підписаний сторонами в запропонованій ним редакції .
Так, відповідно до пункту 5.3.5, який відноситься до розділу 5 Договору "Права і обов"язки сторін", Позичальник (Позивач) зобов"язувався у випадку прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом повернути банку (Відповідачу) основну суму кредиту з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, зі сплатою 12,5 процентів річних, сплатити прострочені відсотки та пеню за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків у розмірах та порядку, передбачених цим договором.
Пунктом 6.2.2 Договору, який віднесено до розділу 6 "Відповідальність сторін" передбачено, що у разі прострочення погашення основної суми кредиту Позичальник повертає банку прострочену суму з урахуванням 15,0 % річних та пеню за несвоєчасне погашення кредиту.
Додатковою угодою №1 від 24.02.2009 до кредитного договору №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 у вказані вище пункти кредитного договору були внесені зміни, щодо сплати процентів річних за прострочення виконання основного зобов"язання.
Позивач вважає, що в супереч вимогам ч.3 ст. 203 ЦК України, такі умови договору не відповідали його внутрішній волі, як на момент підписання договору, так і на даний час, а сам договір вчинено ним під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення.
Позивач помилився щодо обсягу його обов"язків та відповідальності, які фактично подвоїлись і більш ніж в двоє перевищили розмір основного поточного зобов"язання щодо сплати поточних процентів за користування кредитом, та є кабальними і несправедливими щодо нього.
Крім цього Позивач вважає, що оскаржені пункти договору суперечать один одному, оскільки передбачають різний розмір відповідальності за одне й теж порушення грошового зобов"язання.
В наслідок неоднозначного застосування термінів у кредитному договорі, Позивач підписав його саме в такій редакції, як запропонував Відповідач під впливом помилки щодо фактичного обсягу своїх обов"язків та відповідальності, які є істотними умовами кредитного договору, в наслідок чого здійснені ним волевиявлення не відповідають його внутрішній волі.
Зважаючи на викладені обставини та відповідно до ст. 229 ЦК України, Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому виклав вимогу щодо визнання недійсними пунктів 5.3.5 в частині "зі сплатою 13,5 процентів річних" та п.6.2.2 в частині "та з урахуванням 16% річних" кредитного договору №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 із змінами та доповненнями внесеними до цих пунктів на підставі додаткових угод №1 від 24.02.2009 та №2 від 21.07.2009, з моменту вчинення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Свої заперечення виклав у відзиві на позов.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що пунктом 5.3.5 кредитного договору передбачено обов"язок Позичальника, в разі прострочення повернення кредиту, повернути банку основну суму кредиту, сплатити 13,5% річних та сплатити відсотки у розмірі і порядку, передбаченому договором.
Крім цього, цим же пунктом встановлюється обов"язок Позичальника, в разі прострочення повернення кредиту сплатити ще й відсотки за таке прострочення. Розмір відсотків в цьому пункті не визначений, проте є відсилання до інших умов договору.
Пунктом 6.2.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №1 від 24.02.2009), передбачено обов"язок Позичальника в разі прострочення повернення кредиту сплатити 16% річних за несвоєчасне погашення кредиту. Це і є ті відсотки, на які посилається пункт 5.3.5 кредитного договору, поряд з відсотками за користування кредитом.
Таким чином, 16 процентів річних, передбачені пунктом 6.2.2 кредитного договору, є мірою відповідальності Позичальника за невиконання грошового зобов"язання (повернення кредиту) в розумінні положень ст. 625 ЦК України, розмір якої визначений договором.
З врахуванням викладених обставин, представник відповідача просить суд в позові відмовити.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані ними докази, оцінивши їх в сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне:
Договором, в розумінні ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За кредитним договором, відповідно до ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі наведених норм закону, між сторонами у даній справі, 12.06.2008 був укладений кредитний договір №01/107-ЮО-08, за умовами якого, Відповідач зобов"язувався відкрити Позивачу, в порядку передбаченому цим договором відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 150000 Євро річних, терміном повернення 11.06.2010.
Позивач, в свою чергу, зобов"язувався використовувати кредит на цілі , передбачені цим договором, сплатити банку відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути Банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Розділом 5 кредитного договору визначені права і обов"язки сторін договору.
Відповідно до п.5.3.5 договору, Позивач взяв на себе зобов"язання, що у випадку прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, він повертає банку основну суму кредиту; з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, зі сплатою 12,5 процентів річних, а також сплатити прострочені відсотки та пеню за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків у розмірах та порядку, передбачених цим договором.
Статтею 1050 ЦК України, яка застосовується до відносин за кредитним договором, передбачено, що , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Розділом 6 кредитного договору сторони визначили межі своєї відповідальності. Зокрема, позичальник (Позивач) , у разі прострочення погашення основної суми кредиту, повертає Банку (Відповідачу) прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, що мав місце в період прострочення, та з урахуванням 15,0 % річних та пеню за несвоєчасне погашення кредиту.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідачами, що правова природа процентів річних визначених у п.5.3.5 кредитного договору відрізняється від правової природи процентів річних, визначених у п.6.2.2 цього договору, і вказані поняття не є тотожними.
Суд вважає, що твердження Позивача про те, що такі умови договору не відповідали його внутрішній волі на момент підписання договору, а також те , що договір вчинено ним під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення не відповідає дійсності, оскільки в подальшому сторони укладали додаткові угоди до кредитного договору №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008, якими змінювали окремі положення цього кредитного договору.
Зокрема , Додатковою угодою №1 від 24.02.2009 були внесені редакційні зміни у пункти 5.3.5 , 6.2.2 кредитного договору від 12.06.2008 в частині сплати процентів річних.
Таким чином, сторони свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин, в тому числі під впливом помилки, уклали кредитний договір №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 та в подальшому вносили редакційні зміни на підставі укладених додаткових угод.
Враховуючи викладені обставини та наведені норми закону, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому в позові слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно залишити за Позивачем.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 6, 526, 625, 626, 627, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" до Відповідача, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" Хрещатик" в особі Коломийського відділення про визнання недійсними пунктів 5.3.5, 6.2.2 кредитного договору №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 із змінами внесеними на підставі додаткових угод від 28.11.2008, 24.02.2009 та 21.07.2009.
Судові витрати залишити за Позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.10.13
Суддя Калашник В. О.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Попович В. В. 07.10.13