номер провадження справи 7/79/13
02.09.2013 Справа № 908/2619/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Київ
До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники:
Від позивача: Дряхлів Є.О., довіреність № 61 від 06.02.2013 р.
Від відповідача: не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" 38 500 грн. 00 коп. безпідставно збережених коштів, а саме передплати за договором № 40 від 22.11.2010 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 509, 525, 526, 530, ч. 1 ст.1212 Цивільного кодексу України та умови договору поставки № 40 від 22.11.2010 р. При цьому вказує, що підстава, на якій було перераховано відповідачу кошти в якості авансу, відпала у зв'язку з розірванням договору № 40 від 22.11.2010 р. рішенням господарського суду Запорізької області № 908/593/13-г від 25.04.2013 р., вважає, що у зв'язку з викладеним відповідач зобов'язаний повернути позивачу кошти, які він, на теперішній час утримує без достатньої правової підстави.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 31.07.2013 р., справу № 908/2619/13 передано на розгляд судді Кутіщевій-Арнет Н.С.
01.08.2013 р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 02.09.2013 р.
Судовий процес ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.
Головуючим суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Представник позивача, в судовому засіданні, 02.09.2013 р., підтримав позовні вимоги в повному об'ємі з підстав, зазначених у позовній заяві.
В судове засідання 02.09.2013 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.
Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.
Адреса відповідача (69000, АДРЕСА_1), яку позивачем зазначено в позовній заяві, співпадає з адресою, яку вказано у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 147961 станом на 07.08.2013 р., що свідчить про те, що відповідача належним чином сповіщено судом про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 р. N 17 (v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за N 1.3/6-49/5710).
Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках, такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України" (далі-Постанова), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 28 ГПК, керівник підприємства зобов'язаний направити, повноважного, компетентного представника для участі в судовому процесі або особисто прийняти участь в судовому засіданні.
Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Розгляд справи закінчено 02.09.2013 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
22 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" (надалі - позивач, замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач, виконавець) було укладено договір надання послуг № 40 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язався за винагороду і за рахунок позивача надати послуги по виконанню комплексу землевпорядних робіт з оформлення проекту відводу земельної ділянки під розміщення нафтобази в АДРЕСА_2.
Відповідно до п. 2.1. договору сторонами було визначено п'ять етапів виконання робіт. Відповідачем було виконано 1-й етап робіт в повному обсязі і позивач не має до виконання першого етапу жодних претензій. На виконання п. 2.1. договору, позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 38 500 грн. 00 коп. за слідуючий етап робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 1168 від 14.04.2011 року.
Відповідно до п. 3.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 20.09.2011р., сторонами було визначено строк виконання зобов'язань виконавця за всіма етапами робіт по договору, а саме до 30.11.2011 року.
Відповідно до п. 4.2. договору роботи вважаються виконаними після укладення договору оренди земельної ділянки.
В порушення вищезазначених приписів договору відповідач не виконав своїх зобов'язань та не надав послуги позивачу в строк до 30.11.2011 року.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Запорізької області щодо розірвання договору № 40 від 22.11.2010 р.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2013 року у справі № 908/593/13-г позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" було задоволено в повному обсязі, договір № 40 від 22.11.2010 року, укладений між ТОВ "Восток" та ФОП ОСОБА_1 - розірвано.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2013 року встановлено, що факт невиконання зобов'язань відповідачем за договором підтверджений матеріалами справи.
Враховуючи, що Договір № 40 від 22.11.2010 року, укладений між ТОВ "Восток" та ФОП ОСОБА_1, розірваний, а послуги відповідачем позивачу не надані, то, на даний час перераховані позивачем грошові кошти, в розмірі 38 500 грн. 00 коп. є майном позивача, та знаходиться у відповідача без достатніх підстав.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.11 Цивільного кодексу України (ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст.174 Господарського кодексу України (ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач взяте на себе зобов'язання, щодо перерахування на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів за другий етап роботи, виконав належним чином, тобто протягом п'яти днів після завершення першого етапу робіт виплатив суму у розмірі 38 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1168 від 14.04.2011 р. на вказану суму.
Однак, до виконання передбачених договором робіт відповідач не приступив.
Згідно договору сторони встановили, що по завершенню другого етапу робіт, відповідач передає позивачу висновки служб міста (СЕС, екологія, охорона пам'яток історії і культури, ГоловАПУ). Тривалість етапу робіт становить тридцять чотири дні. Умов для продовження строку другого етапу робіт договором не передбачено.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 631 ЦК України, визначає строком договору час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає правомірним вимоги позивача щодо повернення коштів в сумі 38 500 грн. 00 коп., сплачених в якості передплати за другий етап робіт за договором № 40 від 22.11.2010 р., якими на теперішній час відповідач користується без належних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони, та відсутність правової підстави для придбання.
Відсутність правової підстави для придбання означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстав, встановлених законом чи договором.
Суд відзначає, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача 38 500 грн. 00 коп. є передплатою, сплаченою позивачем за другий етап робіт за договором № 40 від 22.11.2010 р.
Поскільки відповідач не приступав до виконання обумовлених договором робіт і не виконав їх в строк передбачений договором, рішенням господарського суду Запорізької області 25.04.2013 р. договір розірвано, тобто відпала підстава, на якій відповідач отримав від позивача суму попередньої оплати, тому зазначена сума підлягає поверненню за вищезазначеними правовими підставами.
Зазначена до стягнення сума є обґрунтованою, підтвердженою документально та правомірно заявлена до стягнення.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми передплати в розмірі 38 500 грн. 00 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, поскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 11, 598, 629, 631, 837, 1212 ЦК України, ст. 174 ГК України, ст.ст. 3, 42, 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11 код ЄДРПОУ 24812228, р/р 26003001300601 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) 38 500 (тридцять вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 219 (двісті дев'ятнадцять) грн.. 39 коп. пені, 44 (сорок чотири) грн. 26 коп. - 3 % річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Винести ухвалу щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Восток" судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп., сплачено за подачу заяви щодо забезпечення позову, платіжним дорученням № 14017 від 12.07.2013 р.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено ст. 87 ГПК України.
Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет