ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12460/13 23.09.13
За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до Національного університету оборони України.
про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 749,30 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Макаєв Р.З. за довіреністю.;
від відповідача : Петренко І.М. за довіреністю.
В судовому засіданні 23 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
01.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А-2250 про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 749,30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/12460/13, розгляд справи призначено на 15.07.2013.
В судове засідання, призначене на 15.07.2013 з'явився представник позивача.
В судове засідання, призначене на 15.07.2013 представник відповідача з'явився та надав відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 розгляд справи відкладено на 12.08.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 замінено Військову частина А 2250 на належного відповідача Національний університет оборони України.
В судовому засіданні оголошено перерву до 21.08.2013.
У зв'язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.08.2013, справу №910/12460/13 було передано для розгляду судді Підченку Ю.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 23.09.2013.
У зв'язку з виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.
В судове засідання, призначене на 23.09.2013, з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача щодо задоволення позову заперечував.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
13.07.2011 в м. Києві по проспекту Повітрофлотський, з вини громадянина Анохіна Артема Анатолійовича, який керував автомобілем "КАМАЗ" з державним номерним знаком 1294А1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП).
На дату скоєння цієї пригоди Анохін Артем Анатолійович (далі за текстом - водій) не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина водія у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 05.09.2011 по справі № 3- 7239/11 та матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Згідно вказаної Постанови водій перебував на строковій службі В/Ч А-2250, (далі - Відповідач) та знаходився за кермом службового автомобіля. Таким чином, відповідач є зобов'язаним відшкодувати шкоду, завданою його службовцем.
У зв'язку з тим що, водій на дату скоєння ДТП був військовослужбовцем (солдатом строкової служби) водієм в/ч А-2250, матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності водія, були направлені відповідному органу для притягнення винного до дисциплінарної відповідальності.
В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль "Рено" з державним номерним знаком АА 1078 АК, що належить громадянину Радченко Олегу Васильовичу.
Розмір завданих збитків, згідно Звіту № 651-У з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 28.07.2011, складеного ФО-П Терновим Олександром Сергійовичем, становить 15 029,30 грн. за пошкоджений транспортний засіб. Огляд пошкодженого транспортного засобу проведено 27.07.2011.
Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.
Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі за текстом - МТСБУ) з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4077642 термін дії з 04.08.10 до 03.08.11 включно (копія заяви та полісу наявні в матеріалах справи).
Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та Відповідачем не виникало.
Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ 20.10.2011 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 15 029,30 грн. (копія наказу про виплату відшкодування та копія платіжного доручення наявні в матеріалах справи)
Позивач наголошує увагу суду на тому, що МТСБУ також понесло додаткові витрати по встановленню розміру збитків та збір документів по справі, у розмірі 720,00 грн.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Позивач наголошує увагу суду на тому, що відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
МТСБУ звернулось до Відповідача з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, однак відповідачем така компенсація не проводилась.
16 жовтня 2012 року між МТСБУ та ТОВ "ЕМВІПАРТНЕРС" було укладено Контракт про надання правової допомоги № 72 (далі за текстом - Контракт).
Відповідно до умов контракту ТОВ "ЕМВІПАРТНЕРС" як виконавець за винагороду приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу МТСБУ (Замовнику) у питаннях стягнення заборгованості з третіх осіб по справам, пов'язаним з проведенням регламентних виплат.
Відповідно до розділу VI (Вартість і порядок оплати послуг Виконавця) Контракту Розмір базової винагороди становить 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок), що включає в себе вартість послуг Виконавця за надання правової допомоги Замовнику по відповідній справі у судах всіх інстанцій до моменту одержання судового рішення, що набуло законної сили.
Послуги Виконавця за Контрактом оплачуються Замовником протягом 5 банківських днів з дати укладення відповідної додаткової угоди передбаченої статтею 2 Контракту у розмірі 100% базової винагороди.
Відповідно до статті 2 Контракту Надання правової допомоги здійснюється на підставі Контракту та Додаткових угод до нього. У додатковій угоді обов'язково зазначається відомості про справу (справи) за якою (якими) надається правова допомога.
Відповідно до Додаткової угоди № 3 до Контракту про надання правової допомоги № 72 від 16 жовтня 2012 року, Замовником Виконавцю була передана справа № 14741 по стягненню з Військової частини А-2250 (Водій Анохін Артем Анатолійович) заборгованості у розмірі 15 749,30 грн. та була оплачена винагорода за правову допомогу у сумі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок), що підтверджується квитанцією про оплату (копія квитанції додається).
З огляду на вищезазначене, оскільки МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач просить суд стягнути з Військової частини А-2250 кошти в розмірі понесених витрат у сумі 15 749,30 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
В порушення вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23.02.2006 №5417, залучення МТСБУ експерта не підтверджено документально, та відповідно проведено без належних на те повноважень.
Проведення огляду пошкодженого автомобіля та складання акту огляду здійснено за відсутності представника відповідача.
Відповідач наголошує на тому, що до вартості страхового відшкодування (прямого збитку) та відповідно витрат страховика, виплачених страхувальнику, безпідставно включено 720,00 грн., які відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України не підлягають відшкодуванню.
На підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для відшкодування Моторному (транспортному) страховому бюро України витрат, пов'язаних з проведенням авто товарознавчого дослідження, оскільки ці витрати безпосередньо не пов'язані з виплатою страхового відшкодування.
Крім того, відповідач вважає позовні вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн. безпідставними, та наголошує на тому, що відшкодуванню підлягають лише послуги адвоката, а не інших фахівців в галузі права.
На підставі вищезазначеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Судом встановлено, що визнаний винним у вчиненні ДТП Анохін А.А., на час скоєння ДТП перебував на строковій службі В/Ч А-2250 та знаходився за кермом службового автомобіля, тому відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання трудових (службових) обов'язків.
08.05.2012 МТСБУ звернулось до Відповідача з листом №10874/3-2-05 про компенсацію витрат в добровільному порядку, однак відповідачем така компенсація не проводилась.
Положеннями ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з п. 38.2.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Пунктом 1.6. ст. 1 цього ж закону передбачено, що власники транспортних засобів - це юридичні та фізичні особи, які правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Як встановлено судом, транспортний засіб - автомобіль "КАМАЗ" з державним номерним знаком 1294А1, на час виникнення ДТП належав Військовій частині А-2250 та знаходився під управлінням військовослужбовця Анохіна А.А., який перебував у службових відносинах із вказаною Військовою частиною.
У зв'язку із тим, що Військова частина не є юридичною особою та перебуває у підпорядкуванні Національного університету оборони України судом в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну відповідача з Військової частини на Національний університет оборони України.
Вина Анохіна А.А. у скоєнні ДТП підтвержується матеріалами справи, зокрема Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 05.09.2011 у справі №3-7239/11.
Доводи відповідача стосовно недодержання порядку проведення оцінки вартості завданої шкоди не спростовують та не заперечують правильність відповідного висновку експерта, а відтак вказані доводи не мають юридичної сили при вирішенні даного спору.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 15 029,30 грн. підлягають задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 720 ,00 грн. додаткових витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування по вищезазначеній події.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч. 17 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України про виплату страхового відшкодування, громадянину Радченку Олегу Васильовичу, чий автомобіль було пошкоджено внаслідок ДТП, виплачено 15 029,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4495 від 20.10.2011.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України "Про страхування" страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Відповідно до п. 8 Порядку Моторне (транспортне) страхове бюро здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари або експерти, за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду.
Враховуючи наведене, обов'язок визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків покладено на страхову компанію за власний рахунок.
Таким чином, до вартості страхового відшкодування (прямого збитку) та відповідно витрат страховика, виплачених страхувальнику, безпідставно включено 720,00 грн., які відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України не підлягають відшкодуванню.
Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат за юридичні послуги.
Із матеріалів справи слідує, що 16.10.2012 між МТСБУ та ТОВ "ЕМВІПАРТНЕРС" було укладено Контракт про надання правової допомоги № 72 (далі за текстом - Контракт).
Відповідно до умов контракту ТОВ "ЕМВІПАРТНЕРС" як виконавець за винагороду приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу МТСБУ (Замовнику) у питаннях стягнення заборгованості з третіх осіб по справам, пов'язаним з проведенням регламентних виплат.
До матеріалів справи додано Додаткову угоди № 3 до Контракту про надання правової допомоги № 72 від 16 жовтня 2012 року, Замовником Виконавцю була передана справа № 14741 по стягненню з Військової частини А-2250 (Водій Анохін Артем Анатолійович) заборгованості у розмірі 15 749,30 грн. та була оплачена винагорода за правову допомогу у сумі 2 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1270 від 14.07.2004 та п. 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/973 від 14.12.2007, зазначено що стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.
Таким чином, відшкодуванню підлягають лише послуги адвоката, а не інших фахівців в галузі права.
З огляду на вище наведе, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За наведених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме відшкодуванню в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у сумі 15 029,30 грн.
Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
2. Стягнути з Національного університету оборони України (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 28, код ЄДРПОУ 07834530) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, б-р Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131) 15 029,30 грн. (п'ятнадцять тисяч двадцять дев'ять гривень 30 копійок) та судовий збір у сумі 1 456,84 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят шість гривень 84 копійки). Видати наказ.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 30.09.2013.
Суддя Ю.В. Цюкало