номер провадження справи 7/49/13
Запорізької області
31.07.2013 Справа № 908/2159/13
За позовом: Управління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область.
До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Бердянськ, Запорізька область.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники:
Від позивача: Саввон С.О., дов. № 1 від 02.01.2013р.
Від відповідача: не з'явився
Заявлено позов Управління комунальної власності Бердянської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 530, 610, 391 Цивільного кодексу України, ст.. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», вказує на те, що між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради «орендодавцем» - з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - «орендарем» - з іншого боку, 07.09.2008р. укладено договір оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (далі договір). Відповідно до п. 5.9 договору оренди комунального майна «Орендар» зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору, в п'ятиденний термін повернути «Орендодавцеві», або підприємству, вказаному «Орендодавцем», орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати «Орендодавцеві» збитки у разі погіршення стану , або втрати (повної, або часткової) орендованого майна з вини «Орендаря». Передане в оренду майно належить територіальній громаді м. Бердянська в особі Бердянської міської ради на підставі свідоцтва про право власності від 22.04.2002р. Враховуючи те, що вищезазначене майно територіальної громади м. Бердянська, що є предметом договору оренди, відповідачем не повернуто, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.
Ухвалою суду від 25.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/49/13, судове засідання призначено на 31.07.2013р.
Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві та отримана сторонами.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 (v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).
Відповідач або його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на захист своїх інтересів не скористався.
Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України" (далі-Постанова), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках, такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.
Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.
Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Розгляд справи закінчено 31.07.2013р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Згідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Статтею 29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачені повноваження міських рад та їх виконавчих органів щодо управління комунальною власністю в межах, визначених радою.
Відповідно до ч. 1 ст.327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді.
Як орган місцевого самоврядування Бердянська міська рада, згідно з ч.2 ст.327 Цивільного кодексу України є суб'єктом права комунальної власності
Відповідно до п.п. 1.1., 1.5. Положення про Управління комунальної власності Бердянської міської ради, затвердженого рішенням двадцять першої сесії міської ради V скликання № 19 від 17.05.2007р., Управління комунальної власності є юридичною особою, виконавчим органом Бердянської міської ради.
Відповідно до розділу 2 та 3 Положення, Управлінню комунальної власності Бердянської міської ради делеговані повноваження управляти і розпоряджатися майном територіальної громади міста Бердянська, реалізувати повноваження виконавчого органа в сфері управління комунальною власністю територіальної громади міста і реалізувати державну політику в сфері управління комунальною власністю територіальної громади міста, а також здійснювати повноваження орендодавця комунального майна.
Згідно п. 3.1., п. 3.2.1. Положення Управління комунальної власності Бердянської міської ради: на підставі рішення сесії Бердянської міської ради, укладає договори щодо оренди окремого нерухомого майна; здійснює контроль за надходженням орендної плати і контролює її подальше надходження на рахунок управління, вживає заходів щодо орендодавців по ліквідації заборгованості з орендної плати; здійснює контроль за надходженням орендної плати від оренди приміщень, переданих в оренду.
Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Управління комунальної власності Бердянської міської ради, яке визначено як позивача.
Між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради «орендодавцем» - з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - «орендарем» - з іншого боку, 07.09.2008р. укладено договір оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (далі договір).
Відповідно до договору, з урахуванням змін та доповнень, зокрема, додаткової угоди від 13.09.2010р. до договору, строк дії договору встановлено до 30.06.2012р.
19.04.2012 року на ім'я начальника управління комунальної власності Бердянської міської ради надійшло звернення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний НОМЕР_2) щодо подовження зазначеного договору оренди строком до 2022р.
Пунктом 1.1.1.4 рішення Бердянської міської ради від 27.07.2012р. № 22, доручено Управлінню комунальної власності Бердянської міської ради (ОСОБА_4) подовжити договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2, площею 59.80 кв.м, з приватним підприємцем ОСОБА_5 (відповідач по справі) строком до 30.11.2012 р. з особливими умовами: «Сторони зобов'язуються змінювати умови орендної плати на підставі рішень Бердянської міської ради, що регулюють розміри орендних ставок за користування майном комунальної власності територіальної громади міста Бердянська» (лист керуючого справами міськвиконкому від 05.03.2012 р. № 525.).
Підставою для прийняття рішення Бердянської міської ради, яким подовжено договір оренди комунального майна до 30.11.2012 є необхідність використання майна для власних потреб, що визначено в листі керуючого справами виконавчого комітету Бердянської міської ради від 05.03.2012 р. № 525.
Вказане рішення Бердянської міської ради чинне, в судовому порядку не оскаржувалось.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
На виконання вищевказаного рішення сесії Бердянської міської ради, на ім'я ОСОБА_3, 02.08.2012р. направлено листа №2435, яким повідомлено про прийняте рішення та про необхідність укладання додаткової угоди до Договору.
Листом №3204 від 27.08.2012р. відповідачу повторно повідомлено про необхідність укладання додаткової угоди. Також повідомлено, що нерухоме майно, яке є предметом договору оренди, власник планує використовувати для власних потреб та договір після закінчення строку дії подовжено не буде.
Листом від 31.01.2013р. №388 позивач, в черговий раз повідомив відповідача про необхідність повернення майна.
Згідно з ч. 3 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Згоди на проведення оцінки відповідачем не надано, оцінку майна не проведено, додаткову угоду не підписано, що вказує на те, що орендарем не було вжито ніяких заходів щодо укладення додаткової угоди до договору оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є, зокрема, термін, на який укладається договір оренди.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до п.8 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. N 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України " Про оренду державного та комунального майна", договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Істотними для договору оренди є умови, визначені частиною першою статті 10 Закону.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до п. 5.9 договору оренди комунального майна, орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору, в п'ятиденний термін повернути «орендодавцеві», або підприємству, вказаному «орендодавцем», орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати «орендодавцеві» збитки у разі погіршення стану, або втрати (повної, або часткової) орендованого майна з вини «орендаря».
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Передане в оренду майно належить територіальній громаді м. Бердянська в особі Бердянської міської ради на підставі свідоцтва про право власності від 22.04.2002р.
На момент розгляду спору по суті, майно, що є предметом договору оренди позивачу не повернуто відповідачем за актом приймання передачі.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені наданими доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 530, 610, 391 Цивільного кодексу України; ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Управління комунальної власності Бердянської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (м. Бердянськ Запорізької області, 71100, м. Бердянськ, Запорізька область, пл. І Бердянської ради, 2) з нежитлового приміщення за адресою: м. Бердянськ вул. Шмідта, 16, площею 59.80 кв.м. (приміщення № 305, 316 згідно з планом БТІ третього поверху будівлі).
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради, (м. Бердянськ Запорізької області, 71100, пл. І Бердянської ради, 2 р/р № 35418014001279 ГУДКС України у Запорізькій області м. Запоріжжя МФО 813015 код ЄДРПОУ 25473739) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено ст. 87 ГПК України.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет