Номер провадження № 22-ц/785/7409/13
Головуючий у першій інстанції Куркан М.М.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія - 57
11.09.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Мизи Л.М., Цюри Т.В.,
при секретарі судового засідання Булгак Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, відділу державного земельного агентства в Овідіопольському районі Одеської області про визнання нечинним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -
встановила:
До Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, відділу державного земельного агентства в Овідіопольському районі Одеської області про визнання не чинним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2013 року було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, відділу державного земельного агентства в Овідіопольському районі Одеської області про визнання не чинним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.
12.08.2013 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2013 року. В обґрунтування посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. А саме посилався на те, що ухвала не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір» та ст.80 ЦПК України, відповідно до якої ціна позову визначається зокрема у позовах про визнання права власності, але позовні вимоги позивача не містять вимоги про визнання права власності, тому немає жодної підстави для визначення ціни позову та сплати судового збору як за подання позовної заяви майнового характеру. Крім того, представник посилався на безпідставність тверджень суду щодо підпису на позовній заяві, оскільки відповідно до ст.244 ЦПК України позовну заяву позивача було підписано його представником - ОСОБА_3 за нотаріальною довіреністю, яка була додана до позовної заяви.
Представник позивача в судовому засідання апеляційну скаргу підтримав. Інші учасники провадження в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На час розгляду справи в апеляційному суді не надали доказів того, що вони не з'явилися до суду з поважних причин. Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення представника апелянта, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, відділу державного земельного агентства в Овідіопольському районі Одеської області про визнання не чинним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, без руху на підставі п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд першої інстанції виходив з того, що, з позову вбачається матеріальний спір між сторонами, тому позовна заява повинна містити ціну позову та судовий збір повинен справлятися як за вимогу майнового характеру відповідно до ціни позову, а не як за вимогу немайнового характеру.
Але з таким висновком суду першої інстанції та оцінкою обставин справи погодитися не можна виходячи з наступного.
Відповідно до ст.80 ЦПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач просив визнати недійсним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 24.07.2003 року та визнати нечинним Державний акт про право власності на земельну ділянку, тобто позовна заява не містить жодної з перелічених у ст.80 ЦПК України вимоги, при наявності якої позивач повинен був визначити ціну позову. Відповідно на момент звернення до суду позивач заявив вимоги немайнового характеру, а тому в цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Щодо підпису позовної заяви, то судова колегія звертає увагу представника позивача на те, що відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Тому якби представник позивача зазначив у позовній заяві своє ПІБ та свою адресу, у суду першої інстанції не виникало питання щодо особи, яка підписала позовну заяву. Разом з тим, вказана обставина, не могла бути само по собі підставою для залишення без руху.
Невірне застування норм процесуального закону у сукупності з невірною оцінкою фактичних обставин справи є підставою для скасування прийнятого судом першої інстанції процесуального згідно з вимогами ст. 311 ЦПК України та є підставою направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2013 року - задовольнити.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2013 року - скасувати.
Справу повернути до Овідіопольського районного суду Одеської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк
Л.М. Миза
Т.В. Цюра