Провадження № 22ц/790/5957/13 Головуючий 1-інстанції - Єфіменко Н.В.
Справа № 2018/10159/2012 Доповідач - Борова С.А.
Категорія - комунальні платежі
17 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Борової С.А.
суддів Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.
за участю секретаря - Курносової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2013 р. по цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БТБ-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
У грудні 2011 року ОСББ «БТБ-1» звернулося до ОСОБА_1 з зазначеним позовом, який неодноразово уточнювався та остаточно просило стягнути на їх користь з відповідача витрати на утримання будинку та прибудинкової території 4538, 47 грн;
За спожиту теплову енергію 6286, 82 грн.;
Установчого внеску - 88, 4 грн.
Кошти на формування фонду аварійних ситуацій у сумі 100 грн.
Всього стягнути на їх користь 11013 грн. 69 коп., а також судові витрати.
Самовільне переобладнання мережі централізованого опалення є порушенням норм діючого законодавства, Правил та не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати послуги КП «ХТМ».
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що він послуги від позивача не отримує, оскльки у його квартирі відсутні прилади центрального опалення.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2013 року позовні вимоги ОСББ»БТБ-1» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «БТБ-!» заборгованість у сумі 11013 грн. 69 коп.. судовий збір 217 грн. 80 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги, посилаються на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Висновки суду не відповідають обставинам справи, якими доведено, що послуги від позивача він не отримує.
В іншій частині рішення суду ОСОБА_1 не оскаржує, погодився зі стягнення з нього витрат на утримання прибудинкової території, цільових витрат100 грн. на формування фонду аварійних ситуацій та установчого фонду 88,40 грн., про що також зазначив при розгляді справи в апеляційному суді.
У неоскарженій частині рішення суду судовою колегією не переглядається.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правовідносини які між ними виникли та закон їх регулюючий, виходячи з того, що відповідач у передбаченому законом порядку не був відключений від мережі централізованого опалення, така послуга йому надавалась. Оскільки він не проводив оплату за централізоване опалення, заборгованість підлягає стягненню на користь позивача. Висновок суду, з яким погоджується судова колегія, ґрунтується на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідає положенням ст. ст. 57-60, 64 ЦПК України, та нормам матеріального права.
До такого висновку судова колегія прийшла виходячи з наступного:
Житловий будинок по АДРЕСА_1, обладнаний централізованою системою теплопостачання, квартира НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі- продажу від 04.06. 2009 р. і є невід'ємною частиною житлового будинку.
У п. 7 вказаного договору зазначено, що квартира візуально оглянута покупцем ( ОСОБА_1) до підписання цього договору, недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню квартири за призначенням, на момент огляду виявлено не було. ( а.с. 31)
Договір купівлі- продажу теплової енергії № 3940 від 01 травня 2009 р., укладений між ОСББ «БТБ-1» та КП «Харківські теплові мережі» свідчить про те, що на час придбання квартири відповідачем, будинок був підключений до центрального опалення. Надавачем послуг для споживачів є ОСББ.
Зазначені обставини спростовують доводи відповідача про те, що на час придбання квартири не було встановлено приладів центрального опалення, оскільки їх відсутність позбавляла можливості користування квартирою за призначенням.
Також безпідставні доводи відповідача щодо стягнення боргу за опалення в порядку регресу. Таких позовних вимог ОСББ «БТБ-1» не заявляло.
Відсутність договору не знімає з нього обов'язок по оплаті таких послуг. Згідно ст.11 ЦК цивільні права та обов'язки виникають не лише з підстав, передбачених законодавством, а й з дій громадян. Такими діями є фактичне використання цих послуг споживачем та волевиявлення на їх оплату.
Судом установлено, що в квартирі демонтовано опалювальні прилади за відсутності будь-якої дозвільної документації.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до п. п. 24, 25 «Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мережі забороняється.
Пунктами 25, 26 цих Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентується Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, і здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі центрального опалення він повинен звернутися до міжвідомчої комісії (далі - Комісія) для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.
Таким чином, єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною Комісією, а при відсутності затвердженого комітетним органом акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним.
Відповідно до правил Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 26.09.2000 р. №19/15-284, у п.1 зазначено, що споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень. Документи, які підтверджують правомірність такого відключення на відсутні.
Отже, у сторін виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України від 24 червня 2004 р. №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 (далі Правила).
Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону №1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 18 Правил установлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Висновок суду є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.
Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
судді -