Справа № 308/11851/13-ц
27 вересня 2013 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
судді - Микуляк П.П.
при секретарі - Матіко Я.Ю.
за участю позивача по первісній (відповідача по зустрічній) позовній заяві ОСОБА_1
представника відповідачки по первісній (позивачки по зустрічній) позовній заяві ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - орган опіки і піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, відділ у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, про надання дозволу на виїзд закордон неповнолітньої дитини без згоди матері та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - орган опіки і піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, відділ у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, про надання дозволу на виїзд закордон неповнолітньої дитини без згоди батька, -
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайолнного суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи її тим, що за час перебування з ОСОБА_2 в шлюбі з 2004 - 2010 роки, в них народився син -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Він матеріально забезпечує дитину, належним чином проявляє турботу про його здоров'я, фізичний, моральний та духовний розвиток та має намір виїжджати з сином за кордон, для оздоровлення останнього, однак відповідачка невмотивовано відмовляє дати дозвіл на виїзд з сином за кордон. Така поведінка ОСОБА_2, на думку позивача, шкодить інтересам їх неповнолітнього сина, заважає його всебічному та гармонійному розвитку та оздоровленню, що змушує його звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
В процесі розгляду справи відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що з 18.11.2004 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_1 Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.10.2010 року шлюб між ними було розірвано, а неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати разом з нею. Відповідач ОСОБА_1 участі у вихованні сина не бере, фізичним та духовним розвитком дитини не цікавиться, кошти на оздоровлення сина не виділяє. При зверненні до відповідача з проханням дати їй згоду для виїзду сина за кордон, вона неодноразово отримувала відмову, що суперечить її інтересам та порушує право дитини на відпочинок та оздоровлення.
Ухвалою суду від 05.11.2013 року у відповідності до ст.123 ЦПК України зазначені позовні заяви прийняті до спільного розгляду.
Позивач по первісній (відповідач по зустрічній) позовній заяві ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свої вимоги та просив суд визнати необґрунтованою відмову ОСОБА_2 в надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, надати йому дозвіл без згоди матері ОСОБА_2 оформляти будь -які документи для виїзду неповнолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України та на в'їзд в Україну на період до досягнення сином 16-ти річного віку та дозволити йому - ОСОБА_1 без згоди матері ОСОБА_2 виїжджати за межі України та в'їжджати назад в Україну із неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період до досягнення сином 16-ти років.
В задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити, оскільки в нього є побоювання, що відповідачка разом з сином має намір виїхати на постійне місце проживання за кордон.
Представник відповідачки по первісній (позивачка по зустрічній) позовній заяві ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та заперечила проти їх задоволення.
Позовні вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, дозволити ОСОБА_2 без згоди батька ОСОБА_1 оформляти документи для виїзду неповнолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України, дозволити їй без згоди батька - ОСОБА_1 виїжджати за межі України з неповнолітнім сином ОСОБА_4, на період до досягнення сином 18-ти річного віку. Заборонити відповідачу -ОСОБА_1 вивозити сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України без нотаріально завіреної згоди матері.
Представники третіх осіб - органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, відділу у справах громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області в судове засідання повторно не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:
З досліджених матеріалів справи слідує, що 18.11.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. За час шлюбу у подружжя народився син -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження серії 1-ФМ №005483 від 11.05.2005 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.10.2010 року шлюб укладений між сторонами було розірвано, а неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з матір'ю - ОСОБА_2
В судовому засіданні встановлено, що як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 мають намір виїжджати з неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон, з метою оздоровлення останнього, однак спільної згоди щодо порядку такого виїзду дійти не можуть.
У відповідності до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, предметом їх основної турботи та основним обов'язком є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відпочинок та оздоровлення є важливою складовою життя дитини, спрямований саме на всесторонній розвиток дитини.
У відповідності до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідне положення закріплено і в п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року, - виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Отже, чинне законодавство, передбачаючи випадки недобросовісного відношення до батьківських прав одного із батьків дитини, визначив можливість виїзду дитини за кордон на підставі судового рішення.
Також, згідно абз.1 та 2 ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231, оформлення паспорта/проїзного документу здійснюються на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі коли батьки не перебувають у шлюбі між собою того, з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків, документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Згідно абз.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п.20 зазначених Правил - проїзний документ на дитину оформляється на три роки або до досягнення дитиною 18-річного віку.
Оцінивши в сукупності зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, враховуючи, що у відповідності до ч.1 ст.141 СК України батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини, приймаючи до уваги, що сторони - батьки неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не можуть знайти спільної згоди щодо виїзду останнього за кордон, суд приходить до переконання, що первісна позовна заява ОСОБА_1 та зустрічна позовна заява ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення, зокрема слід надати батькові ОСОБА_1 та матері ОСОБА_2, без згоди один з батьків, оформляти документи для виїзду неповнолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України та на зворотний в'їзд в Україну, а також виїжджати за межі України та на зворотний в'їзд в Україну із неповнолітнім сином, без дозволу (згоди) та супроводу одного з батьків - строком на три роки. Задоволення вимог в цій частині не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує безпосередньо права та інтереси неповнолітньої дитини.
Судом не може бути прийнята до уваги, як підставу для відмови у задоволенні заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, наявна в справі фотокопія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 10.08.2012 року, в якій він вказує, що не заперечує проти виїзду дитини за кордон та не створює ніяких перешкод ОСОБА_2, оскільки така останнім була скасована.
Під час розгляду справи в суді встановлено, що ОСОБА_1 згоду на оформлення проїзних документів для виїзду за кордон неповнолітнього сина та згоди на його виїзд за межі України матері дитини ОСОБА_2 не надає і доказом цього є пред'явлення останньою зустрічної позовної заяви.
Вимоги позивача по первісній позовній заяві ОСОБА_1 щодо визнання необґрунтованою відмову ОСОБА_2 в надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до задоволення не підлягають, оскільки такі є безпідставними та необґрунтованими. Така відмова ОСОБА_2 у наданні права на виїзд дитини за кордон носить виключно особистий характер, яка пов'язана з неприязними відносинами з позивачем, а тому на думку суду, такі дії ОСОБА_2 оцінці не підлягають.
Не підлягають до задоволення і вимоги позивачки по зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 про заборону ОСОБА_1 вивозити неповнолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України без нотаріально завіреної її згоди, оскільки задоволення таких обмежить право відповідача ОСОБА_1 щодо неповнолітнього сина. Чинним законодавством передбачено можливість на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку
Керуючись ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», п. 16 «Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», ст.ст. 4, 5, 14, 60, 81, 88, 212,-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
Первісну позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Надати дозвіл батьку - ОСОБА_1 без згоди матері ОСОБА_2, оформляти документи для виїзду неповнолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України та на зворотний в'їзд в Україну строком на три роки.
Надати дозвіл батьку -ОСОБА_1 виїжджати за межі України та на зворотний в'їзд в Україну із неповнолітнім сином -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, без дозволу (згоди) та супроводу матері дитини - ОСОБА_2 строком на три роки.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Надати дозвіл матері - ОСОБА_2 без згоди батька ОСОБА_1, оформляти документи для виїзду неповнолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України та на зворотний в'їзд в Україну строком на три роки
Надати дозвіл матері - ОСОБА_2 виїжджати за межі України та на зворотний в'їзд в Україну із неповнолітнім сином -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, без дозволу (згоди) та супроводу батька дитини - ОСОБА_1, строком на три роки
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Микуляк П.П.