Справа № 09/3913а
"24" листопада 2006 р., 13 год. 00 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Сахно І.В..
за участю представників сторін: від позивача - Фіялко Р.Т. за довіреністю, від першого відповідача -Гуртовенко В.О. юрисконсульт за довіреністю, Трохимчик І.В. за довіреністю від другого відповідача -не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр»м. Умань та товариства з обмеженою відповідальністю «Дюран»м. Київ про визнання недійсною угоди та стягнення коштів, -
Подано адміністративний позов про визнання недійсними письмового договору купівлі-продажу №110 від 10.09.2004 року, укладеного між ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»та ТОВ «Дюран»на виконану суму 115971,90 грн. та усну угоду купівлі-продажу, укладену між ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»та ТОВ «Дюран»на суму 303060,00 грн., як такі, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у відповідності до вимог ст. 49 ЦК УРСР та ст.ст. 207, 208 ГК України, із застосуванням наступних наслідків: стягнення з ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»на користь держави отриманого ним по письмовому договору купівлі-продажу №110 від 10.09.2004 року та по усній угоді купівлі-продажу на загальну суму 419031,90 грн., та стягнути з ТОВ «Дюран»на користь ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»суму грошових коштів, отриманих ним від ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»на виконання письмовому договору купівлі-продажу №110 від 10.09.2004 року та усної угоди купівлі-продажу на загальну суму 419031,90 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- Уманською ОДПІ (позивач) 25.04.2006 року було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Уманський завод «Мегомметр» (далі скорочено -завод «Мегомметр»), в ході якої встановлено факт взаємовідносин заводу «Мегомметр» та ТОВ «Дюран», який припинив діяльність на підставі рішення суду;
- між ТОВ «Дюран» та заводом «Мегомметр» були укладені письмовий договір від 10.09.2004 року №110 на суму 120000 тис. грн., виконання якого підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями;
- рішенням Печерського районного суду міста Києва визнано недійсним статут ТОВ «Дюран» з часу його реєстрації, з причин реєстрації на підставну особу Богомаз Т.Ю., який не мав наміру та можливості займатися господарською діяльністю, ніяких угод не укладав, документів в якості керівника не підписував, що позбавило ТОВ «Дюран»права набувати цивільних прав та обов'язків;
- відповідно до ст.72 КАС України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарських судів, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи;
- ТОВ «Дюран» не нараховувало і не сплачувало податки, що було дією свідомою і однозначно передбачуваною, у зв'язку з чим угоди, укладені з ним, є такими, що завідомо укладались з метою суперечною інтересам держави і суспільства.
Перший відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що на час укладення спірних угод ТОВ «Дюран»було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності, рішення Печерського районного суду від 15.02.2006 року про визнання недійсним Статуту ТОВ «Дюран», прийняте після укладення спірних угод та вчинення господарських операцій, спірні угоди не є такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки товар, який був предметом угод, не виключено законом із цивільного обігу, не було і інших законодавчих обмежень стосовно його продажу, виконання договору проведено шляхом прийняття і використання товару заводом «Мегомметр»у господарській діяльності, оплатою за нього, у тому числі сплачено ПДВ у ціні товару. При здійсненні реєстрації особи, як платника ПДВ, податкові органи зобов'язані були перевірити всі необхідні дані відносно ТОВ «Дюран».
Другий відповідач письмових заперечень не подав, представника в судове засідання не направив. Поштою повернута ухвала суду та позовна заява з доданими до неї документами, яка була направлена другому відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві з відміткою пошти : «Не зареєстровано».
На вимогу ухвали суду від 12.10.2006 року від Печерського районного суду надійшла копія ухвали про залишення без розгляду позову ДПА у м. Києві про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку ТОВ «Дюран». Від Господарського суду міста Києва надійшла копія ухвали у справі №43/103 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідацію банкрута -ТОВ «Дюран».
На вимогу ухвали суду від 03.11.2006 року акціонерний банк «Синтез»надав виписку руху коштів по рахунку ТОВ «Дюран»за період з 01.10.2004 року по 31.12. 2006 року.
Згідно ст. 150 КАС України в судовому засіданні за письмовим клопотанням позивача оголошувалась перерва з 21 по 24 листопада 2006 року.
В судовому засіданні:
- представник позивача підтримав позовні вимоги, змінив частково обґрунтування правових підстав визнання угод недійсними, стверджував про наявність умислу на укладення угоди з метою суперечною інтересам держави і суспільства в обох відповідачів, посилався на те, що операції між відповідачами були безтоварними, оскільки відсутні документи про доставку товару, фактичну його наявність та використання;
- представники першого відповідача позов не визнали, з підстав викладених у письмових запереченнях, посилалися на те, що перший відповідач отримав від другого відповідача товар та сплатив за нього грошові кошти, надали для дослідження речові докази, зразки товару, який придбали через ТОВ «Дюран», первинні документи складського та бухгалтерського обліку та стверджували, що товар дрібний, відповідно, його отримували у виробника за вказівкою ТОВ «Дюран», представник самостійно привозив товар в сумці громадським транспортом, а інколи взагалі передавали посилку маршрутним таксі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та речові докази, судом встановлено наступне.
ВАТ «Уманський завод «Мегомметр» (позивач) серед інших видів діяльності здійснює виробництво електровимірювальних приладів, засобів зв'язку.
У 2004 році завод «Мегомметр» мав договірні відносини з ТОВ «Дюран», який продавав комплектуючі та матеріали для виробництва продукції, а саме: розтяжку, магніт 032, сегмент СД14, сегмент 026. На кожну партію проданого товару завод «Мегомметр» одержував податкові накладні, видаткові накладні, товар оприбутковував, використовував у виробництві, за товар кошти перераховував на розрахунковий рахунок ТОВ «Дюран» у АБ «Синтез».
А саме:
Завод «Мегомметр»уклав з ТОВ «Дюран»договір купівлі-продажу від 10.09.2004 року №110, виконання якого підтверджується наступними документами бухгалтерського та податкового обліку:
- податкова накладна на розтяжку від 26.10.2004 року №26102 на загальну суму 53280,00 грн., у тому числі ПДВ 8880,00 грн., видаткова накладна від 26.10.2004 року №26102 на загальну суму 53280,00 грн., в тому числі ПДВ 8880,00 грн., платіжне доручення №62 від 28.10.2004 року на суму 40000,00 грн., платіжне доручення № 322 на суму 13280,00грн.;
- податкова накладна на сегмент 032 (магніт) на загальну суму 21504,00 грн. в тому числі
ПДВ 3584,00 грн., видаткова накладна від 26.10.2004р. № 26101 на загальну суму 21504,00 грн., тому числі ПДВ 3584,00 грн., платіжне доручення №92 від 16.11.2004 року на суму 21504,00 грн.;
- податкова накладна на сегмент 026 від 29.11.2004 року №29114 загальну суму 23400,90 грн., в тому числі ПДВ 3900,15 грн., видаткова накладна від 29.11.2004р. №29114 на загальну суму 23400,90 грн. в тому числі ПДВ 3900,15 грн., платіжне доручення №116 від 24.11.2004 року на суму 23400,90 грн.;
- податкова накладна на сегмент СД14 від 29.11.2004 року №29115 загальну суму 17787,00 грн. в тому числі ПДВ 2964,50 грн. , видаткова накладна від 29.11.2004р. №29115 на загальну суму 17787,00 грн., в тому числі ПДВ 2964,50 грн., платіжне доручення № 117 від 24.11.2004 року на суму 17787,00 грн.;
Всього на виконання договору купівлі-продажу №110 поставлено товарів:
- розтяжка - 1200 шт.;
- сегмент 032 (магніт) - 16000 шт.;
- сегмент 026 - 8667 шт.;
- сегмент СД14 - 5929 шт.
на суму 115971,90 грн., які були повністю оплачені, товари були поставлені в повному обсязі та згідно цін зазначених у товарних та податкових накладних.
Також відповідачами у справі була укладена усна угода, згідно якої ТОВ «Дюран»поставив завод «Мегомметр»:
- сегмент СД14 - податкова накладна від 07.12.2004 року №17123 загальну суму 36000,00 грн., в тому числі ПДВ 6000,00 грн., видаткова накладна від 17.12.2004 року №17123 на загальну суму 36000,00 грн., в тому числі ПДВ 6000,00 грн., платіжне доручення від 27.12.2004 року на суму 36000,00 грн.;
- вимірювач напруги м4230 - податкова накладна від 04.10.2004 року №04104 на загальну суму 82560,00 грн., в тому числі ПДВ 13760,00 грн., видаткова накладна від 04.09.2004 року №04104 на загальну суму 82560,00 грн., в тому числі ПДВ 13760,00 грн., платіжне доручення №111 від 04.10.2004 року на суму 82560,00 грн.;
- сегмент 026 - податкова накладна від 26.10.2004 року №26103 загальну суму 54000,00 грн., в тому числі ПДВ 9000,00 грн., видаткова накладна від 26.10.2004р. №26103 на загальну суму 54000,00 грн., в тому числі ПДВ 9000,00 грн., платіжне доручення №339 від 29.10.2004 року на суму 54000,00 грн.;
- розтяжка В051000 - податкова накладна від 16.11.2004 року №16114 загальну суму 53280,00 грн. в тому числі ПДВ 8880,00 грн., видаткова накладна від 30.11.2004р. №301114 на загальну суму 53280,00 грн., в тому числі ПДВ 8880,00 грн. платіжне доручення №93 від 16.11.2004 року на суму 53280 .00 грн.;
- розтяжка В051000 - податкова накладна від 17.12.2004 року №17124 загальну суму 48840,00 грн., в тому числі ПДВ 8140,00грн., видаткова накладна від 17.12.2004р. №17124 на загальну суму 48840,00 грн., в тому числі ПДВ 8140,00 грн., платіжне доручення №915 від 27.12.2004 року на суму 48840 ,00 грн.;
- вимірювач напруги М4230 - податкова накладна від 17.12.2004 року №17125 на загальну суму 28380,00 грн., в тому числі ПДВ 4730,00 грн., видаткова накладна від 17.12.2004р. №17125 на загальну суму 28380,00 грн., в тому числі ПДВ 4730,00 грн., платіжне доручення №926 від 28.12.2004 року на суму 28380,00 грн.
Всього поставлено товарів згідно із угодою на суму 303060 грн.
Дійсність та наявність господарських операцій перевірена судом дослідженням доказів з банку «Синтез», з яких вбачається, що на час проведення господарських операцій ТОВ «Дюран» було діючим підприємством із значним рухом коштів та об'ємом господарських операцій на рахунку, серед яких платежі за товар заводу «Мегомметр».
Судом також досліджені рахунки - фактури, платіжні доручення, товарні накладні, речові докази - зразки товару, який отримував завод «Мегомметр» від ТОВ «Дюран», які свідчать про те, що господарські операції мали місце, комплектуючі деталі (товар) невеликих розмірів, отже доводи представників заводу «Мегомметр» про те, що товар доставлявся представником громадським транспортом в сумці та шляхом доставки маршрутним таксі, допустимі відповідно фактичним обставинам.
Завод «Мегомметр» відобразив всі господарські операції у бухгалтерському та податковому обліку, згідно карток складського обліку комплектуючі були оприбутковані по виробничому складу та використані у виробництві. Згідно даних книги обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товар одержував представник заводу «Мегомметр» по довіреностях.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2006 року у справі №2-752/06 за позовом ДПА у місті Києві про визнання недійсними установчих документів, на яке посилається позивач, як на підставу недійсності угод між завод «Мегомметр» та ТОВ «Дюран», скасоване ухвалою суду від 22 травня 2006 року, у зв'язку з нововиявленими обставинами, позов залишено без розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2006 року у справі №43/103 затверджений звіт ліквідатора та ліквідований банкрут -ТОВ «Дюран».
Розглянувши матеріали справи, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Судами встановлено, що на момент укладення спірних угод ТОВ «Дюран» було правоздатною, дієздатною юридичною особою, що вбачається з ухвали господарського суду міста Києва від 07.04.2006 року у справі про банкрутство № №43/103 і не підлягає доведенню знову.
Правовідносини між сторонами спірної угоди мали місце після набрання чинності Цивільного та Господарського кодексів України. За правовою природою спірні угоди є цивільно-правовими, тому до них мають застосовуватись положення ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Отже посилання позивача на ст. 49 ЦК УРСР, як правову підставу визнання спірних угод недійсними, безпідставне.
Разом з тим такі санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені ГК.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК, який набрав чинності з 01.01.2004, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Положення ст. ст. 207 та 208 ГК слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби , вказані в абзаці першому ст. 10 Закону "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність, що підлягає оцінці судом при вирішення спору про стягнення в доход держави.
Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим за змістом ч. 1 ст. 208 ГК застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.
Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, не можуть застосовуватися як сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. Тому правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Кодексу, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.
Частиною 1 ст. 208 ГК передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК.
Відповідачі до настання обставин, на які посилається позивач, як на обставини, що свідчать про вчинення угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, вчинили дії, які були спрямовані на виконання договору (здійснені передача - прийняття товару, сплачені і прийняті грошові кошти за товар), що означає про наступне схвалення угоди, відповідно, вона створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки сторін, що робить угоду дійсною з моменту її укладення. Цивільний кодекс України серед правових наслідків учинення правочину, який порушує публічний порядок, не встановлює санкцій, аналогічних тим, які були встановлені ст. 49 ЦК УРСР.
Право покупця за спірними угодами, яким є завод «Мегомметр», на включення до податкового кредиту витрат з ПДВ, понесених ним у зв'язку з придбанням товарів і отримання податкової накладної, що засвідчує цей факт, передбачено п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ».
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дюран» було діючим підприємством, але стало неплатоспроможним, тому ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2006 року був затверджений звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ТОВ «Дюран» ліквідоване як банкрут.
Доводи представника позивача про безтоварність господарських не знайшли свого підтвердження, спростовані доказами про рух коштів на рахунку ТОВ «Дюран», використанням придбаного товару у виробництві заводу «Мегомметр» .
ТОВ «Дюран» податковим органом не перевірявся, тому неможливо перевірити нарахування ТОВ «Дюран»податкових зобов'язань з ПДВ з господарських операцій продажу, у податковому періоді, у якому вони були вчинені. Порушення стороною угоди податкового законодавства не є підставою для визнання угоди недійсною. Сам факт несплати ПДВ стороною договору -ТОВ «Дюран» не є підставою для визнання спірних угод недійсними.
Рішення Печерського районного суду, на яке посилається позивач, скасоване. Отже відпали правові підстави анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Дюран», на яке посилання в акті комісії ДПІ у Печерському районі, №6218 від 10 березня 2006 року про анулювання реєстрації платника ПДВ. Окрім цього, суд вважає, що виключення з Реєстру платників ПДВ, як юридичний факт, не може мати зворотну силу, тобто поширюватись на відносини, що виникли до його прийняття, а відтак не може поширюватись і на господарські операції, які мали місце до цього факту.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС, тобто за наявності підстав, встановлених КАС, для звільнення від доказування. Згідно ст.72 КАС суд врахував обставини стосовно ТОВ «Дюран», встановлені вищевказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, та застосовував їх відповідно до предмету спору у даній справі.
Позивач не надав суду доказів, які б вказували на те, що сторони спірної угоди, укладаючи її, завідомо переслідували мету уникнення від оподаткування.
Доводи позивача про те, що на час укладення спірного договору, здійснення фінансово-господарської діяльності, видачі податкових накладних ТОВ «Дюран» не було платником ПДВ, не відповідають дійсним фактичним обставинам справи.
Позивач вимагає застосування правових наслідків недійсності угод. Суд не вбачає підстав для визнання спірних угод недійсними, тому відсутні підстави і для застосування правових наслідків їх недійсності.
З огляду на викладене, суд вважає, недоведеним податковою інспекцією того, що спірний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а доводи позивача такими, що помилково ґрунтуються на обставинах, які не мають правового значення для справи.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у адміністративному позові Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Уманський завод «Мегомметр»м. Умань та товариства з обмеженою відповідальністю «Дюран»м. Київ про визнання недійсною угоди та стягнення коштів.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена в повному обсязі 18 грудня 2006 року