7 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.
суддів:
Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької залізниці Державної адміністрації залізничного транспорту України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2004 року,
У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом заступника начальника Донецької залізниці по кадрам від 15 липня 2004 року його звільнили з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул 14 квітня 2004 року. Вважає зазначене звільнення неправомірним, тому просив поновити його на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 500000 грн.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2004 року в задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі, з підстав порушення судами норм матеріального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка Ю.В. Прокопчук