Справа №№643/10207/13-ц, 2/643/3802/13
30 вересня 2013 року м.Харків
Московський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Короткого І.П.
при секретарі Єгоровій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Серпомолотовець», треті особи Харківська міська рада, ОСОБА_2 про визнання права власності, визнання права власності в порядку спадкування, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання дій незаконними,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що подружжя позивача ОСОБА_3 був членом кооперативу «Серпомолотовець» (нині - обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Серпомолотовець», далі - кооператив), виплатив пай та отримав у користування гаражний бокс АДРЕСА_1, 3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті позивач прийняв спадщину та просить суд визнати за ОСОБА_3 право власності на зазначені гаражний бокс і льох, визнати за позивачем право власності на зазначені гаражний бокс і льох в порядку спадкування за законом, усунути позивачу перешкоди в користуванні зазначеними гаражним боксом і льохом та визнати незаконним затвердження ОСОБА_2 у списках засновників кооперативу.
В судовому засіданні представник позивача та позивач позов підтримали та пояснили, що всі обставини зазначені в позові.
Представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що кооператив при затвердженні ОСОБА_2 у списках засновників кооперативу діяв відповідно до статуту.
Третя особа ОСОБА_2 пояснив, що позивач передав йому пай та зазначені гаражний бокс і льох, після чого його було затверджено у списках засновників кооперативу.
Представник третьої особи Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, направив письмові пояснення, в яких просив справу розглядати у його відсутності.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Судом встановлено, що подружжя позивача ОСОБА_3 був членом кооперативу «Серпомолотовець» (нині - обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Серпомолотовець», далі - кооператив), виплатив пай та отримав у користування гаражний бокс АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті позивач прийняв спадщину.
Ці обставини підтверджуються копією паспорту позивача, свідоцтвом про укладання шлюбу між позивачем та ОСОБА_3, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, відповіддю Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори від 29.06.2013 року, копією книги обліку відпрацьованих годин, квитанціями про сплату паю, копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.10.1999 року, відповіддю кооперативу від 06.03.2013 року №107, довідкою про проживання КП «Жилкомсервіс» від 28.05.2013 року, копією акту відводу земельної ділянки для будівництва гаражів від 21.08.1985 року, копією акту державної приймальної комісії від 25.09.1990 року, статутами кооперативу.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Ч.1 ст.529 ЦК УРСР передбачає, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 вніс свій пайовий внесок за гараж в кооперативі та набув право власності на це майно.
Оскільки свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 12.10.1999 року підтверджується, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, за позивачем слід визнати право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом.
Доводи представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2 про те, що позивач передала останньому пай у зазначеному кооперативі висновків суду не спростовують.
Так, як відповідні докази в цій частині заперечень представник відповідача надав суду заяву ОСОБА_1 від 04.11.2009 року на ім'я голови правління кооперативу.
Разом з тим, правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України «Про кооперацію».
Відповідно до ч.3 ст.21 Закон України «Про кооперацію» у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.
Закон України «Про кооперацію» не передбачає права переоформлення паю на іншу особу. Тому статут кооперативу 2008 року, який в п.4.3. надає право передавати пай близьким родичам або іншим членам кооперативу, в цій частині не відповідає вимогам Закон України «Про кооперацію». Разом з тим, відповідно до ст.8 Закон України «Про кооперацію» статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
За таких обставин суд вважає, що заява ОСОБА_1 від 04.11.2009 року на ім'я голови правління кооперативу може підтверджувати лише її намір вийти із кооперативу, а не про намір припинити своє право власності на гараж та льох, яке вона отримала з часу відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ч.1 ст.60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, суд вважає, що позивач не довів суду, що затвердження ОСОБА_2 у списках засновників кооперативу є незаконним та перешкоджає позивачу у користуванні та розпорядженні майном.
Так, представником відповідача було надано суду заяву ОСОБА_2 від 04.11.2009 року про вступ до кооперативу, протоколи загальних зборів від 10.08.2010 року, 25.01.2010 року, які свідчать про правомірність прийняття ОСОБА_2 у члени кооперативу.
Доказів, які б спростовували зазначені висновки суду позивач суду не надав.
Тому в задоволенні позову в частині усунення перешкод та визнання дій незаконними суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 214, 215 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя
30.09.2013