Справа №1815/4236/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Євтюшенкова Вікторія Іванівна
Номер провадження 22-ц/788/2120/13 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О.
Категорія - 53
25 вересня 2013 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сибільової Л. О.,
суддів - Левченко Т. А., Криворотенка В. І.,
за участю секретаря - Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Сумського національного аграрного університету в особі Роменського коледжу СНАУ про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату,
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 до Сумського національного аграрного університету в особі Роменського коледжу СНАУ про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Сумського національного аграрного університету в особі Роменського коледжу СНАУ 4710 грн. 40 коп. за проведення судово-економічної експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу в частині стягнення з нього 4710,40 грн. за проведення судово-економічної експертизи скасувати.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, представника відповідача, яка заперечує проти скарги та вважає ухвалу суду вірною, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
23 жовтня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилався на те, що він працював у відповідача з 8 липня 2003 року по 31 серпня 2011 року викладачем економічних дисциплін, звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штатів. Відповідач, порушуючи вимоги трудового законодавства щодо оплати праці, неповністю нарахував та виплатив йому заробітну плату та відпускні. Просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому заробітну плату за червень 2011 року - 276,33 гр., за липень 2011 року - 5, 48 гр., нарахувати і виплатити йому заробітну плату за червень-вересень 2010 року, стягнути на його користь витрати на правову допомогу (а.с.1-2).
13 грудня 2012 року позивач збільшив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому за червень 2011 року 276,33 гр., за липень 2011 року - 5, 48 гр., за червень-липень2010 року - 885,48 гр.(а.с.71).
21 грудня 2012 року позивач збільшив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому за червень 2011 року заробітну плату в сумі 276,33 гр., за липень 2011 року - 5,48 гр., за червень-серпень 2010 року - 919, 44 гр., відпускні за 2010 рік - 67,68 гр. та за 2011 рік - 41, 34 гр. (а.с.82-84).
23 січня 2013 року позивач збільшив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому заробітну плату за червень 2011 року - 276,33 гр., за липень 2011 року - 2, 63 гр., за червень-серпень 2010 року - 1130, 93 гр., відпускні за 2010 рік в сумі 109,51 гр., за 2011 рік - 41, 34 гр. (а.с.127).
11 березня 2013 року позивач збільшив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити заробітну плату за червень 2011 року - 552,13 гр., за липень 2011 року - 2,63 гр., за червень 2010 року - -1333,51 гр., за липень 2010 року - 125,03 гр., відпускні за 2010 рік - 205,86 гр., за 2011 рік - 82,26 гр., відшкодувати йому витрати на правову допомогу 500 гр. та за залучення спеціаліста - 400 гр.(за підготовку розрахунку його вимог приватним підприємством «Аудиторська фірма «Фінанси-Консалтинг-Аудит» (а.с.144-145).
З посиланням на неодноразову зміну позивачем позовних вимог, неоднозначним трактуванням ним норм чинного законодавства, наявності суперечностей між сторонами щодо відповідності нарахування заробітної плати, представник відповідача 21 березня 2013 року заявив клопотання про призначення в справі судово-бухгалтерської експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: 1) чи відповідає вимогам чинного законодавства розрахунок заробітної плати та відпускних ОСОБА_3 за період червень, липень, серпень 2010 року та червень, липень 2011 року, проведений Роменським коледжем Сумського національного аграрного університету; 2) чи обґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства заявлений у позовних вимогах позивача розмір заробітної плати та відпускних за період червень, липень, серпень 2010 року та червень, липень 2011 року, розрахований аудиторською фірмою «Фінанси-Консалтинг-Аудит» у формі приватного підприємства (а.с.169).
Підтримавши це клопотання, позивач 22 березня 2013 року звернувся до суду з заявою та просив поставити перед експертом додаткові питання: 1) які порушення вимог Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України №102 від 15 квітня 1993 року, що регламентує нарахування заробітної плати працівникам освіти, могли сприяти спричиненню матеріальних збитків, тобто невиплати йому заробітної плати? 2) який розмір заробітної плати повинен був бути нарахований та виплачений йому за червень, липень, серпень 2010 року та червень, липень 2011 року з урахуванням середньої місячної заробітної плати, зменшеного річного навантаження та годин викладацької роботи, виконаних викладачем зверх зменшеного річного навантаження?
Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 22 березня 2013 року була призначена в справі судово-бухгалтерська експертиза.
На вирішення експертизи поставлені слідуючі питання: 1) чи вірно зроблений розрахунок заробітної плати ОСОБА_3 за період червень, липень, серпень 2010 року та червень, липень 2011 року та відпускних за 2010 та 2011 роки, проведений Роменським коледжем Сумського НАУ? 2) чи вірно зроблено розрахунок розміру заробітної плати та відпускних позивачеві за період червень, липень, серпень 2010 року та червень, липень 2011 року, розрахований аудиторською фірмою «Фінанси-Консалтинг-Аудит» у формі приватного підприємства? 3) які порушення вимог Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України №102 від 15 квітня 1993 року, що регламентує нарахування заробітної плати працівникам освіти, могли сприяти спричиненню матеріальних збитків, тобто невиплати заробітної плати ОСОБА_3? 4) який розмір заробітної плати повинен був бути нарахований та виплачений ОСОБА_3 за червень, липень, серпень 2010 року та червень, липень 2011 року з урахуванням середньої місячної заробітної плати, зменшеного річного навантаження та годин викладацької роботи, виконаних викладачем зверх зменшеного річного навантаження?
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача Сумський національний аграрний університет в особі Роменського коледжу СНАУ (а.с.172).
Згідно платіжного доручення №818 від 07 травня 2013 року Роменський коледж Сумського НАУ сплатив 4710 грн. за проведення судово - бухгалтерської експертизи згідно наданого експертною установою рахунку (а.с.214).
03 липня 2013 року Сумське відділення ХНДІСЕ ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса надало висновок судово - бухгалтерської експертизи (а.с. (а.с.178).184).
24 липня 2013 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому заробітну плату за червень 2011 року - 552, 13 гр., за липень 2011 року - 2, 63 гр., за червень 2010 року - 1333, 51 гр., за липень 2010 року - 8, 4гр., за серпень 2010 року - 35,84 гр., відпускні за 2010 рік - 205,86 гр., за 2011 рік - 82, 26 гр. (а.с.237).
08 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про призначення по справі повторної судово-бухгалтерської експертизи, посилаючись на те, що висновок експертизи суперечить розрахунку його вимог, зробленому приватним підприємством - аудиторською фірмою, та просив доручити її проведення Київському НДІСЕ (а.с.239).
Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 08 серпня 2013 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про призначення повторної судово-бухгалтерської експертизи (а.с.243).
12 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про залишення його позовної заяви до Сумського національного аграрного університету в особі Роменського коледжу СНАУ про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату без розгляду (а.с.244).
Відповідач звернувся до суду з заявою про стягнення з позивача судових витрат по оплаті експертизи, згідно висновку якої встановлено, що відповідач здійснив переплату позивачеві спірних сум (а.с.245).
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі вказаної процесуальної норми та наданої позивачем заяви про це, стягуючи з позивача понесені відповідачем витрати на проведення судово-економічної експертизи, суд виходив з того, що мали місце необгрунтовані дії позивача, в зв'язку з якими відповідач вимушено поніс вказані судові витрати.
Цей висновок суду узгоджується з обставинами справи, вірно встановленими судом, та відповідає вимогам процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, крім іншого, і витрати на проведення судових експертиз.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує увалу про призначення судової експертизи.
Згідно ч. 4 ст. 88 ЦПК України, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
Суд зробив вірний висновок про те, що в даному випадку позивач не звільнений від сплати судових витрат у вигляді оплати експертизи.
Частиною 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що у разі залишення позовної заяви без розгляду в інших випадках відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
З огляду на зазначене та дії позивача під час розгляду справи, є обґрунтованим висновок суду про необхідність стягнення з нього на користь відповідача витрат по оплаті експертизи, на вирішення якої були поставлені і його запитання, висновок якої про те, що мала місце переплата відповідачем спірних сум, від використання якого як доказу в справі позивач фактично відмовився, залишивши позов без розгляду, не доводячи в подальшому, що відкриття провадження у справі за його позовом було обґрунтованим.
Суд обґрунтовано взяв до уваги і ту обставину, що саме поведінка позивача по неодноразовому збільшенню та зміні позовних вимог стала підставою для клопотання про призначення експертизи, яку було доручено провести спеціалізованій експертній установі, експерти якої підлягають попередженню про кримінальну відповідальність за дії, пов'язані з її проведенням.
Суд обґрунтовано взяв до уваги і ту обставину, що відповідач є навчальним закладом, який утримується за рахунок бюджетних коштів, які витрачені на оплату експертизи.
Посилання позивача на ту обставину, що він знову звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача недовиплачених йому коштів, також є безпідставними, оскільки він не спростував пояснення представника навчального закладу з цього приводу, що на підставі його заяви і друга його позовна заява ухвалою суду 23 вересня 2013 року залишена без розгляду.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що понесені відповідачем витрати не підлягають відшкодуванню за його рахунок з посиланням на те, що він використав своє право, передбачене законом, на звернення до суду з позовом та з заявою про залишення його без розгляду, оскільки обґрунтованість своїх дій по такому зверненню, що стало підставою для відкриття провадження у справі, по неодноразовій зміні позовних вимог, що стало підставою для проведення експертизи, він не довів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 -315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2013 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -