Справа: № 2а-4619/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
19 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області до Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за липень, серпень та вересень 2011 року у розмірі 223429,25 грн., з яких заборгованість по Списку №1 становить 107895,65 грн., по Списку №2 - 115533,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по Списку №1 за період з липня по вересень 2011 року у розмірі 66419,72 грн. та в цій частині позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по Списку №1 за період з липня по вересень 2011 року у розмірі 66419,72 грн. В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2013 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті постанову залишено без змін.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволені позову.
Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є страхувальником в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.
Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), визначено розмір непогашеної заборгованості по відшкодуванню Публічним акціонерним товариством «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 за липень - вересень 2011 року у загальній сумі 412280,13 грн.
Як встановлено, Публічне акціонерне товариство «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» в уточнюючих запереченнях проти адміністративного позову від 17 лютого 2012 року та судовому засіданні 17 лютого 2012 року визнало адміністративний позов в частині стягнення з нього заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 за липень - вересень 2011 року у загальній сумі 223429,25 грн. В задоволені решти позовних вимог позивач просив відмовити.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що стаття 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як загальна до спірних правовідносин застосовуватися не може. Натомість застосуванню підлягають норми Закону № 1058-IV, оскільки у цій справі предметом розгляду є не визначення права на пенсію особам, що мають спеціальний статус постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а зобов'язання відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списками №1 та №2, до набуття права на пенсію за віком.
Враховуючи викладене, відмовляючи в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах особам, які постійно проживають на території зони посиленого радіоактивного контролю та віднесені до потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС, прийшов до помилкового висновку щодо застосування до спірних правовідносин статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в той час як з'ясуванню і дослідженню підлягає факт набуття особами, які працювали у відповідача і мають статус потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на пенсію за віком, що має значення для визначення кінцевого терміну відшкодування Публічним акціонерним товариством «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списками №1 та №2.
Крім того, колегія суддів вважає доводи відповідача щодо неправомірності включення УПФУ в м. Білій Церкві до розрахунку витрат, які підлягають відшкодуванню, пенсій не у розмірах, визначених у протоколах про їх призначення, а у більших розмірах, встановлених після перерахунку пенсій на підставі статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є безпідставними виходячи з наступного.
Статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено проведення індексації та перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу.
Пунктом 6 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 6.6 Інструкції, додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії, відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Виходячи з наведеного, поняття "надбавки та підвищення", які встановлюються і виплачуються згідно з положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", відрізняється від поняття "збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку", визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адже нормами законодавства передбачено не лише різні підстави для таких змін розміру пенсії (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону України "Про пенсійне забезпечення", під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус і обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить її основний розмір, а отже, підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат та відшкодуванню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» повинно відшкодувати УПФУ в м. Білій Церкві витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з наданим позивачем розрахунком.
А тому, постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог в розмірі 122 431,16 грн., не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановлениям нової постанови про задоволені позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії в розмірі 122 431,16 грн., скасувати та постановити нову в цій частині, якою позов Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області до Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії в розмірі 122 431,16 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
О.Г. Хрімлі
Повний текст постанови виготовлений 24.09.2013 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.