Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"26" вересня 2013 р. Справа № 911/3323/13
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська обл., м. Боярка
про стягнення 167 928,44 грн.,
за участю представників:
позивача:Жигадло І.Б., довіреність № 266/10 від 14.12.2012 року;
відповідача:П'ятоволенко І.І., довіреність № 146 від 13.02.2013 року;
У серпні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 25 625,49 грн. основного боргу, 36 231,49 грн. пені, 87 274,40 грн. інфляційної складової боргу, 18 815,06 грн. 3% річних, а загалом 167 928,44 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором № 06/10-2047 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.09.2013 року.
11.09.2013 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволені позову.
У судовому засіданні 12.09.2013 року оголошувалася перерва на 26.09.2013 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.12.2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 06/10-2447 про закупівлю природного газу за державні кошти.
Відповідно до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 12.04.2011 року продавець зобов'язаний передати у власність покупцю у 2011 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині реалізації газу з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року, а в частині проведення розрахунків за газ до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 12.04.2011 року до договору).
Пунктом 1 додаткової угоди № 5 від 03.10.2011 року до договору сторони домовились вважати договір № 06/10-2047 від 20.12.2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 року.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 12.04.2011 року до договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків покупця.
Поясненнями позивача, підписаними сторонами актами передачі-приймання природного газу підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в період з січня 2011 року по вересень 2011 року природного газу на суму 10 992 596,69 грн. та наявності у останнього заборгованості з оплати отриманого газу у сумі 25 625,49 грн. після часткової оплати відповідачем отриманого газу.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передання відповідачу газу протягом січня 2011 року ? вересня 2011 року, а відповідач виконував взяті на себе зобов'язання із оплати отриманого у цей період газу несвоєчасно та не в повному обсязі, та має перед позивачем заборгованість у сумі 25 625,49 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 11.09.2013 року, вказує, що платіжним дорученням № 1091 від 17.09.2011 року перерахував на рахунок позивача 25 625,54 грн. за природний газ, а тому стверджує про відсутність у нього боргу перед позивачем у розмірі 25 625,49 грн.
Однак, надане відповідачем платіжне доручення № 1061 від 27.09.2011 року оцінюється судом критично, оскільки з даного платіжного доручення вбачається, що грошові кошти у розмірі 25 625,54 грн. були перераховані відповідачем за договором № 06/10-2128.
Враховуючи викладене, платіжне доручення №1061 від 17.09.2011 року не може бути доказом перерахування коштів за договором № 06/10-2047 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року.
Відповідач також надав до суду лист № 926 від 27.06.2012 року, згідно якого просив позивача перенести переплату в сумі 25 625,49 грн. на договір № 06/10-2047 від 20.10.2010 року.
Однак, вказаний лист оцінюється судом критично, оскільки в матеріалах справи відсутні докази досягнення згоди між сторонами про зарахування переплати в сумі 25 625,49 грн. на договір № 06/10-2047 від 20.10.2010 року.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в разі, якщо на думку відповідача грошові кошти в сумі 25 625,49 грн. перебувають на рахунку позивача без достатньої правової підстави, відповідач вправі звернутися до суду з окремим позовом про повернення зазначених грошових коштів в порядку ст. 1212 ЦУ України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 25 625,54 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 87 274,40 грн. та 3 % річних в розмірі 18 815,06 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно з п. 7.2 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 12.04.2011 року у разі невиконанням покупцем умов п. 6.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати переданого газу нараховано 36 213,49 грн. пені за наданим розрахунком, який відповідає вимогам закону.
Отже, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 36 213,49 грн. є обґрунтованими і також підлягають задоволенню.
Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи та зібраними у ній доказами.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 3 358,57 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2013 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 720,50 грн. та не більше 68 820,00 грн.
Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 167 928,44 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 3 358,57 грн.
Проте, позивачем подане платіжне доручення № 531 від 20.08.2013 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 3 359,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.
Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 0,43 грн. підлягає поверненню позивачу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути Дочірнього підприємства «Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Білогородська, 17, код 19412538) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) 25 625 (двадцять п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 49 коп. основного боргу, 36 213 (тридцять шість двісті тринадцять) грн. 49 коп. пені, 87 274 (вісімдесят сім тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 40 коп. інфляційної складової боргу, 18 815 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 06 коп. 3% річних, 3 358 (три тисячі триста п'ятдесят вісім ) грн. 57 коп. судового збору.
На підставі даного рішення повернути Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 0 (нуль) грн. 43 коп., що перерахований платіжним дорученням № 531 від 20.08.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 531 від 20.08.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/3323/13.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 30.09.2013р.
Суддя Т.Д. Лилак