"19" вересня 2013 р. м. Київ К-40361/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації в Одеської області, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року, -
У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації (ДПА) в Одеської області, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов'язати ДПА в Одеської області провести перерахунок грошових коштів в розмірі 35 % за кожну годину роботи в нічний час за період з 01 травня 2005 року по 31 грудня 2008 року, що складає суму в розмірі 5808,67 грн.; провести доплату грошових коштів в розмірі 50 % суми пенсії, яка повинна була нараховуватися позивачу з 01 травня 2005 року по 30 листопада 2008 року, що складає суму в розмірі 70165, 25 грн.; провести перерахунок та виплату в повному обсязі грошових коштів за повну кількість відпрацьованих днів за період з 01 травня 2005 року по 31 грудня 2008 року, що складає суму в розмірі 49515,52 грн.; доплатити грошову компенсацію за невикористану частину чергової відпустки за 2006 рік тривалістю 28 діб в сумі 6810,25 грн.; доплатити грошову допомогу при виході на пенсію у сумі 94249,12 грн.; виплатити моральну шкоду у сумі 40000 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року, позивачу було відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з липня 1983 року по грудень 1996 року ОСОБА_3, проходив службу в органах внутрішніх справ, а з грудня 1996 року в податковій міліції ДПА в Одеської області. З 30 травня 2005 року позивач проходив службу на посаді старшого інспектора чергової частини штабу управління податкової міліції ДПА в Одеської області.
Наказом ДПА в Одеської області від 30 грудня 2008 року № 1209-0 підполковника податкової міліції ОСОБА_3 - старшого інспектора з особливих доручень відділу оперативного реагування штабу управління податкової міліції ДПА в Одеської області було звільнено у відставку за п. «а» ст. 65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114.
Відповідно до п/п.3 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року № 1592 «Про умови оплати праці працівникам органів державної податкової служби» (зі змінами та доповненнями) працівникам податкової міліції та працівникам з обробки інформації, ведення баз даних органів державної податкової служби підлягає виплаті доплата за роботу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу (тарифної ставки).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що розрахунок фінансового відділу ДПА в Одеської області оплати за роботу позивача в нічний час в розмірі 35 % посадового окладу, є правомірними, а посилання позивача на п/п.3 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1336 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності державної податкової служби» є необґрунтованими, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177 пункт 4 постанови №1336 втратив чинність.
Згідно пункту 21 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень, у необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні й оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні повинна проводитися відповідно до законодавства.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, перевищення норм робочого часу ОСОБА_3 у спірний період не було, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до підпункту 7 пункту 5 наказу ДПА України від 12 жовтня 2007 року № 576 для виплати грошової компенсації до розрахунку береться середньоденне грошове забезпечення місяця настання події, яке множиться на кількість календарних днів невикористаної відпустки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошова компенсація за невикористану частку чергової відпустки за 2006 рік (28 днів) складає 4992,45 грн.
Згідно підпункту 8 пункту 5 наказу ДПА України від 12 жовтня 2007 року № 576 особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів державної податкової служби, у встановлених законодавством випадках виплачується грошова допомога у відповідному відсотку щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому в розрахунок включається грошове забезпечення (без урахування премії та виплат одноразового характеру), виплачене у місяці настання події з урахуванням премії, виплаченої у місяці, що передує події.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки для виплати грошового забезпечення до грошової допомоги при виході на пенсію включено: посадовий оклад - 1228 грн., оклад за спеціальне звання - 130 грн., надбавка за вислугу років - 543,20 грн., надбавка від можливої суми пенсії - 1631,75 грн., надбавка за високі досягнення - 950,60 грн., надбавка за роботу у нічний час - 429,80 грн., премія у листопаді 2008 року - 614 грн.
Наказом ДПА в Одеської області від 30 грудня 2008 року № 1209-0 «Про звільнення підполковника податкової міліції ОСОБА_3.» встановлено до виплати позивачу грошову допомогу в розмірі 50 % щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби. Розмір грошової допомоги при виході на пенсію, з урахуванням вислуги - 25 років, склав 69091,88 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що всі виплати ОСОБА_3 були нараховані та здійснені ДПА в Одеської області у порядку та розмірах встановлених чинним законодавством.
Крім того, за приписами ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду встановлений статтею 99 КАС України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги ОСОБА_3 за період з 01 травня 2005 року по 17 квітня 2008 року не підлягають задоволенню, оскільки позивачем було пропущено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку передбачених ст. 100 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: