"19" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/36285/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною відмову у виплаті суми державної грошової допомоги, стягнення сум недоплаченого боргу щорічної разової грошової допомоги, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, -
У березні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України області про визнання протиправною відмову у виплаті суми державної грошової допомоги, стягнення сум недоплаченого боргу щорічної разової грошової допомоги.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року позивачу було відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на постанову суду.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3, на постанову суду першої інстанції було повернуто заявнику.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 у справі за його позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною відмову у виплаті суми державної грошової допомоги, стягнення сум недоплаченого боргу щорічної разової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (чинної на час прийняття ухвали), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
З матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом справа була розглянута у відкритому судовому засіданні в якому не приймав участь позивач. При цьому, судом першої інстанції застосовано частину третю статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України і проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 20 квітня 2011 року.
Отже, в даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження повинен відраховуватися з дати отримання копії оскаржуваної постанови.
Згідно супровідного листа Донецького окружного адміністративного суду, 21 квітня 2011 року ОСОБА_3 було направлено копію оскаржуваної постанови від 15 квітня 2011 року(а. с. 42).
Апеляційну скаргу позивачем було подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції 07 травня 2011 року.
Клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження позивачем не подавалося.
Відповідно до частини 3 статті 189 КАС України (в редакції, яка була чинною на час прийняття оскаржуваної ухвали), суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу, подану після закінчення строків апеляційного оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку.
Таким чином, судом апеляційної інстанції було правомірно повернуто апеляційну скаргу позивача, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно встановлені характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судове рішення постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: