"17" вересня 2013 р. м. Київ К-1737/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Рецебуринського Ю.Й.,
Ситникова О.Ф., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Зміївського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 червня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року, -
У січні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Зміївського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 грудня 2008 року позивачем було скоєно правопорушення, а саме: керування транспортним засобом без документа, що підтверджує право керування цим засобом, в місті Лиман, Зміївського району, Харківської області під час руху по вулиці 1 Травня, близько 11 години, на автомобілі марки «Москвич-407», державний номер НОМЕР_1, про що державним автомобільним інспектором Відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Зміївського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України
в Харківській області Чумаком В.В. складено про адміністративне правопорушення протокол (серія АГ №116748) та прийнято постанову №002597 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на нього накладено штраф у розмірі 550грн.
Згідно статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається із матеріалів справи, інспектором Відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Зміївського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Чумаком В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, який відповідає вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки оспорювана постанова відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: статтям 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також судом першої інстанції, з висновком якого правильно погодився апеляційний суд, обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача про не ознайомлення інспектором його з правами та обов'язками, оскільки дані твердження спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому в графі «Місце розгляду справи згідно зі ст.ст.221, 222 КУпАП: с.Лиман, вул.1 Мая, 97. З правами та обов'язками відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП ознайомлений» та в графі «підпис порушника» містяться підписи ОСОБА_4
Крім того, в графі «По суті порушення пояснюю» ОСОБА_4 особисто зазначив «Посвідчення водія вкрали. Копію протокола і постанови получив», завіривши власним підписом, тобто фактично він визнав, що керував автомобілем марки «Москвич-407», державний номер НОМЕР_1, без документа, що підтверджує право керування цим транспортним засобом, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для скасування постанови №002597 по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 червня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Зміївського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Рецебуринський Ю.Й.
Ситников О.Ф.