"25" вересня 2013 р. м. Київ К-31298/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фінансист» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 по справі №2а-2888/10/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Фінансист» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
На розгляд суду передано вимоги Приватного акціонерного товариства «Фінансист» (далі - ПАТ «Фінансист», позивач) до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську (далі - ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000108530/0 від 26.03.2010, яким позивачу за встановлене порушення ст.14 Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ «Про плату за землю» (далі - Закон України №2535-ХІІ) визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю: за основним платежем - 19597,04грн., за штрафними санкціями - 979,85грн., а всього на суму 20576,89грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010, у задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому, суди виходили з того, що оскарження коефіцієнту використання земельних ділянок комунальної власності, який застосовується для розрахунку орендної плати за землю, не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку орендаря вносити щомісячно - в передбачені законом строки орендну плату в розмірі, встановленому договором оренди земельної ділянки, а невизначення позивачем самостійно в уточнюючій декларації суми недоплати та штрафу в розмірі 5% від цієї суми (не заповнення ним рядків 2 та 4 уточненої декларації, рядку 3 перерахунку орендної плати за землю, а також невірне заповнення рядку 5 податкової декларації) призвели до заниження позивачем податкових зобов'язань.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 30.09.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 07.10.2010 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 67 Конституції України, ст.14 Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ «Про плату за землю» (далі-Закон України №2535-ХІІ), п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.17.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181-ІІІ).
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Рішенням Луганської міської ради від 27.08.2003 №311 ПАТ «Фінансист» передано в оренду земельну ділянку площею 0,2310га за адресою: м.Луганськ, пл.Героїв ВВв (біля будинку №4) під будівництво та розміщення 9-ти поверхового житлового будинку. На підставі зазначеного рішення укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 07.11.2003 за № 4753.
Відповідно до умов п. 2.1 договору оренди №4753, орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2,5. Обчислення розміру орендної плати повинно проводитись позивачем самостійно на підставі даних Луганської міської ради, що видаються щорічно на початку року.
Довідкою №1414 від 23.01.2009 Луганською міською радою позивачу надані відомості для розрахунку орендної плати на 2009 рік за чотирма договорами оренди земельних ділянок, в тому числі і за договором №4753 від 07.11.2003, в якій зазначено функціональний коефіцієнт використання земельних ділянок 2,5.
На підставі відомостей довідки №1414 від 23.01.2009 позивачем самостійно в податкові декларації від 27.01.2009 визначена сума орендної плати на 2009 рік за чотирма договорами оренди в розмірі 901187,24грн., що підлягає сплаті протягом 2009 року з щомісячними платежами в розмірі 75098,94 грн.
25.02.2009 до податкового органу надійшла та прийнята уточнююча декларація позивача з орендної плати за землю на 2009 рік, відповідно до якої позивач повністю зняв з себе податкові зобов'язання, визначені ним в попередній податковій декларації від 27.01.2009 на суму в розмірі 901187,24грн.
З супровідного листа до уточненої декларації від 25.02.2009 та опису цінної кореспонденції вбачається, що податковому органу позивачем представлені копії чотирьох позовів щодо оскарження розміру функціонального коефіцієнту, які подані окремо відносно кожної з чотирьох земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача.
Постановою Ленінського районного суду від 27.10.2009 по справі №2а-2184/09 за позовом ПАТ «Фінансист» до Управління нерухомим майном Луганської міської ради про визнання протиправними дій, позовні вимоги ПАТ «Фінансист» задоволені. Прийняте рішення, яким зобов'язано Управління нерухомим майном Луганської міської ради змінити функціональний коефіцієнт використання землі з 2,5 на 0,5 для земельної ділянки: площею 0,2310га за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВв (біля будинку 4), що надана Луганською міською радою ПАТ «Фінансист» за договором оренди, зареєстрованим за №4753 07.11.2003, а також перерахувати нормативну, грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки з врахуванням нового функціонального коефіцієнту - 0,5 для земельних ділянок: інші землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво; скасовано дані №1414 від 23.01.2009, та зобов'язано Управління нерухомим майном Луганської міської ради видати ПАТ «Фінансист» нові дані для розрахунку орендної плати за 2009 рік з врахуванням необхідного функціонального коефіцієнту - 0,5.
Довідкою Управління нерухомим майном Луганської міської ради від 12.01.2010 за №6247 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 рік землекористувача ПАТ «Фінансист» на виконання рішення суду встановлено новий функціональний коефіцієнт для розрахунку орендної плати на 2009 рік за договором, зареєстрованим за №4753 07.11.2003, а саме - 0,5.
На підставі вказаних відомостей довідки від 12.01.2010 за №6247 позивачем самостійно розрахована сума орендної плати на 2009 рік за договором, зареєстрованим за №4753 07.11.2003, тобто за користування земельною ділянкою площею 0,2310га за адресою: м.Луганськ, пл. Героїв ВВВ (біля будинку 4) з функціональним коефіцієнтом - 0,5 та подано уточнену податкову декларацію, що отримана податковим органом 03.02.2010. Зазначеною уточненою податковою декларацією позивачем визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю на 2009 рік в загальній сумі 19597,04грн. з щомісячною сплатою по 1633,09грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку позивача від 28.01.2010 ним самостійно сплачено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю за договором №4753 від 07.11.2003 за 2009 рік в розмірі 19597,04грн., тобто в повному обсязі.
Фахівцями ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська 03.03.2010 проведена камеральна перевірка відомостей уточненої податкової декларації позивача від 03.02.2010, за результатами якої складено акт №46/15 від 03.03.2010.
На підставі акту перевірки податковим прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2010 №0000108530\0, яким визначено податкове зобов'язання в загальній сумі 20576,89грн., з яких 19579,04грн. основний платіж з орендної плати за землю, а 979,85грн. - штрафні санкції.
Підставою для визначення податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем Наказу Державної податкової адміністрації України від 20.12.2005 №588 «Про затвердження форми податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності» (далі - наказ №588) затверджена форма податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2005 за №1591/11871, а саме: позивачем допущені порушення (не заповнення рядків 2, 4 Декларації та рядка 3 Перерахунку орендної плати за землю, невірне заповнення рядка 5 Декларації), внаслідок чого позивачем занижені податкові зобов'язання на суму 20576,89грн.
З зворотного боку облікової картки платника податків встановлено, що позивач 28.01.2010 сплатив суму 19579,04грн. за платіжним дорученням №45, як сплата податкового зобов'язання визначеного платником податків. Проте, у зв'язку з неприйняттям податковим органом уточненої декларації позивача від 03.02.2010, зазначена сума податкових зобов'язань нарахована позивачу до сплати лише 16.04.2010 на підставі оскарженого повідомлення-рішення від 26.03.2010 №0000108530/0, а також донараховані штрафні санкції за цим повідомленням-рішенням в сумі 979,85грн.
Спірним у даній справі є правомірність застосування відповідачем до позивача внаслідок порушення ст. 14 Закону України №2535-ХІІ штрафних (фінансових) санкцій - 979,85грн. за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за 2009 рік на підставі податкового повідомлення-рішення №0000108530/0 від 26.03.2010.
Позивач вважає, що уточнюючою декларацією, складеною ним 28.01.2010 він не виправляв помилки у попередній декларації з орендної плати за 2009 рік, а здійснив самостійне донарахування податкових зобов'язань на підставі нових даних для розрахунку орендної плати.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України №2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю».
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України №2535-ХІІ, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що оскарження коефіцієнту використання земельних ділянок комунальної власності, який застосовується для розрахунку орендної плати за землю, не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку орендаря вносити щомісячно - в передбачені законом строки орендну плату в розмірі, встановленому договором оренди земельної ділянки.
Статтею 14 Закону України №2535-ХІІ встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно із п. 5.1 статті 5 Закону України №2181-III у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону України №2181-III) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Тобто, надати уточнюючий розрахунок, що містить суми коригування нарахованих зобов'язань.
Заявлене в уточнюючому розрахунку зменшення попередньо визначеного платником податків податкового зобов'язання відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-III вважається узгодженим від дня подання такого уточнюючого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки та погашає суми податкового боргу (частини боргу) у разі їх наявності.
З огляду на те, що єдиною підставою для можливості подання платником податків уточнюючої декларації є виправлення самостійно встановлених платником помилок в показниках раніше поданої податкової декларації, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що уточнюючою декларацією від 03.02.2010 позивач повинен був усунути свої помилки щодо необґрунтованого заниження суми податкового зобов'язання в уточненій декларації від 25.02.2009 та визначити суму недоплати та штрафні санкції відповідно до п.17.2 ст. 17 Закону України №2181-III.
Судом встановлено, що за даними податкової декларації орендної плати за землю ПАТ «Фінансист» за 2009 рік від 25.02.2009 №6704, що уточнюється, податкове зобов'язання з орендної плати, на підставі діючого на той час договору оренди, позивачем не було визначене. 03.02.2010 позивачем є право уточнюючу податкову декларацію №103433 з виправленою сумою податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2009 рік в сумі 19597,04грн. Таким чином, на дату подання декларації (03.02.2010) до податкового органу, терміни сплати за усі податкові періоди (звітні) за 2009 рік минули, тобто виникла недоплата за весь 2009 рік, яка повинна відображатися у рядку 3 перерахунку та відповідно до рядків 2, 4 декларації.
У розумінні п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 недоплата це заниження податкового зобов'язання, а тому декларація від 03.02.20010 №103433 повинна відображати суму недоплати (заниження податкового зобов'язання) за податкові (звітні) періоди, за якими закінчився строк сплати штрафної санкції (5%), що збільшує податкове зобов'язання та нараховується платником податків самостійно згідно до вимог п.17.2 ст.17 Закону України №2181. Тобто матеріалами справи доведено, що позивачем допущені порушення (не заповнення рядків 2, 4 декларації та рядка 3 перерахунку, невірне заповнення рядка 5 декларації), внаслідок чого позивачем занижені податкові зобов'язання.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фінансист» залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв