"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/36231/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді Дніпропетровської області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді Дніпропетровської області, (далі - УПФУ), про визнання неправомірними дій УПФУ щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов'язати УПФУ призначити пенсію з 11.02.2010 року на пільгових умовах, як водію міського пасажирського транспорту.
25 листопада 2010 року постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, позов задоволено.
Дії УПФУ щодо відмови у призначені пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах визнані неправомірними; зобов'язано УПФУ призначити ОСОБА_2 з 11.02.2010 року пенсію на пільгових умовах, як водію міського пасажирського транспорту.
УПФУ звернулося із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до трудової книжки та уточнюючої довідки №286 від 22.10.2002 року, ОСОБА_2 працював на посаді водія міського пасажирського автотранспорту в Павлоградському АТП-11208 з 14.01.1977 року до 2.08.1999 року.
УПФУ відмовило ОСОБА_2 в призначені пенсії на пільгових умовах з урахуванням пільгового стажу з 14.01.1977 року до 2.08.1999 року, у зв'язку з тим, що з уточнюючої довідки №286 від 22.10.2002 року, архівної довідки №205 від 1.03.2010 року, копії особової картки форми Т-2 та акту зустрічної перевірки архівного відділу Павлоградської міської ради не вбачається, що ОСОБА_2 працював саме на міському пасажирському транспорті (автобус, тролейбус, трамвай) - 12 років 6 місяців.
Згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовантажних автомобілів, зайнятих в технологічному процесі важких і шкідливих виробництв-чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Відповідно до п.20 постанови №637 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій, однак цей порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно з постановою №920 Кабінету Міністрів України від 5.07.2006 року внесені зміни до постанови №637 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року та доповнено Додатком №5 - примірником довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що уточнююча довідка №286 видана ОСОБА_2 22.10.2002 року до внесення змін в постанову №637 і підтверджує, що ОСОБА_2 дійсно працював на посаді водія міського пасажирського автотранспорту в Павлоградському АТП-11208 з 14.01.1977 року до 2.08.1999 року.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: