"19" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/27974/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2009 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2010 року, -
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2009 року позивачу було відмовлено у задоволенні позову.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2010 року було скасовано постанова суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано дії відповідачів щодо перерахунку пенсії ОСОБА_3 протиправними.
Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області включити в довідку про грошове забезпечення ОСОБА_3 премію в розмірі 33,3 %.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням 33,3 % премії, починаючи з 01 січня 2008 року та провести виплату з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_3 з 05 жовтня 2004 року було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. Позивачу до 1 січня 2008 року виплачувалась пенсія із врахуванням 33,3 % премії від посадового окладу.
У квітні 2008 року, відповідачем проведено перерахунок раніше призначеної пенсії позивача, внаслідок чого її розмір зменшився, а саме: замість раніше встановленої Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926/96 премії у розмірі 33,3 % грошового забезпечення, при перерахунку враховано премію у розмірі 25 % посадового окладу.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 січня 2000 року № 12, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням - окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріальна допомога на оздоровлення та винагорода за тривалість служби не є щомісячними виплатами, у зв'язку з чим не включається до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Що стосується позовних вимог в частині визнання дій відповідачів щодо зменшення премії з 33,3% до 25% протиправними та зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок грошового забезпечення з урахуванням премії 33,3%, колегія суддів зазначає наступне.
Щомісячна грошова премія у розмірі 33,3%, запроваджена Указом Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04 жовтня 1996 року № 923/96, відноситься до додаткових видів грошового забезпечення та виплачувалась пенсіонерам до грудня 2007 року. Даний Указ Президента України втратив чинність згідно з Указом Президента України від 18 грудня 2007 року № 1234/2007.
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу» від 07 листопада 2007 року № 1294, керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 1992 року був встановлений порядок здійснення перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із пунктом 5 цього Порядку, (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при перерахунку пенсії враховуються, зокрема, щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок. Для перерахунку пенсії враховуються, зокрема, інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення та щомісячна премія у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.
Згідно довідки УМВС України у Вінницькій області від 01 квітня 2009 року №80/12037/1 про середні розміри надбавок та премій, що фактично виплачені за січень 2008 року, середній розмір такої премії становить 25 %.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу при обрахунку пенсії до грошового забезпечення було включено премію у розмірі 25%.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача щодо включення до грошового забезпечення для перерахунку пенсії встановленої Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926/96 премії саме у розмірі 33,3 % ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та помилково було скасоване апеляційним судом.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, про необхідність скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2010 року скасувати.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2009 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: