"19" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/15798/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона, третя особа - відкрите акціонерне товариство «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева» про визнання протиправною відмови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Комсомольського районного суду від 27 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, -
У січні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона, третя особа - відкрите акціонерне товариство «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева», у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати відмову протиправною та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з дати настання пенсійного віку, тобто з 28 серпня 1998 року.
Постановою Комсомольського районного суду від 27 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона у призначенні ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 протиправною та зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_3 пенсія на пільгових умовах за Списком № 1 з 29 березня 2007 року. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінити в частині відмови в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_3 у період з 20 вересня 1966 року по 29 квітня 1975 року працював на Херсонському судноремонтному заводі ім. Куйбишева перекваліфікантом гамаграфіста, лаборантом рентгенозйомки.
29 квітня 1975 року позивач був звільнений з підприємства у зв'язку з призовом до армії.
Після служби в армії (з 07 травня 1975 року по 27 травня 1976 року) ОСОБА_3 22 червня 1976 року був прийнятий на роботу на теж підприємство дефектоскопістом ренгенографії, де працював до 13 квітня 1978 року.
29 березня 2007 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
26 квітня 2007 року Комісією Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії, ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Вказана відмова мотивована відсутністю у позивача необхідного стажу.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Постановою Ради Міністрів СРСР: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менш 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначається підпунктами «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18 листопада 2005 року №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на періоди роботи особи незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Відповідно до розділу XXI Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 право на пільгову пенсію мають право робочі, контролери, майстри старші майстри( в тому числі контрольні), інженери, старші інженери, техніки, технологи і лаборанти, постійно і безпосередньо зайняті на установках по гама-дефектоскопії просвічуванні металів).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно записів трудової книжки та довідок ВАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева» від 19 грудня 2007 року №4/957 та від 09 лютого 2007 року №6/91, ОСОБА_3 у період з 01 грудня 1966 року по 20 вересня 1967 року, з 01 вересня 1968 року по 04 травня 1975 року та з 22 червня 1976 року по 13 квітня 1978 року працював на роботах по гама-дефектоскопії в лабораторії технічного відділу, які передбачені розділом XXI Списку №1. Зазначені періоди роботи складають 10 років і 3 місяці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки пільговий стаж роботи позивача на роботах по гама-дефектоскопії в лабораторії технічного відділу, які передбачені розділом XXI Списку №1, складає більше 10 років, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці та уточнюючими довідками, то відповідачем неправомірно було прийнято рішення про відмову у призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього періоду.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 45 вказаного Закону пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що пенсія підлягає призначенню позивачу з дня звернення за пенсією, тобто з 29 березня 2007 року.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Комсомольського районного суду від 27 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: