"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/1458/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та Державного підприємства «Кременчуцьке управління магістральних нафтопроводів»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010
у справі № 2а-48539/09/1670
за позовом Державного підприємства «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення
Державне підприємство «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів» (надалі - позивач, ДП «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів») звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2010 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 апеляційну скаргу задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2010 скасовано в частині відмови у позові щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2009 № 0000012400/0/3748 в частині застосування штрафу у сумі 158 215,95 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.11.2009 № 0000012400/0/3748 в частині застосування штрафу у сумі 158 215,95 грн. В іншій частині постанову залишено без змін.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
У своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у своїй касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що рішення про зобов'язання позивача сплатити штраф у сумі 2 994 409,26 грн. прийнято податковим органом правомірно.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції керувався тим, що податковий орган повинен був узгодити розмір податкової застави позивача, та визначити, на яке саме майно розповсюджується така застава
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено перевірку стану збереження активів ДП «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів», які перебувають у податковій заставі, за результатами якої складено акт від 27.11.2009 № 7/24-139/034881313.
На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2009 № 0000012400/0/3748.
При проведенні перевірки встановлено, що активи ДП «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів» передано до ДП «Укртранснафтопродукт», згідно наказу Міністерства палива та енергетики від 13.03.2006 № 76 «Про створення ДП «Укртранснафтопродукт» яким припиняється діяльність ДП «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів» шляхом реорганізації у формі злиття та утворення на його базі ДП «Укртранснафтопродукт».
Згідно вказаного наказу здійснено інвентаризацію майна, а саме: основних засобів, матеріальних цінностей та інших активів та зобов'язань ДП «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів» та подальша передача ДП «Укртранснафтопродукт», в період наявності податкового боргу та зареєстрованої податкової застави.
В процесі реорганізації державне майно позивача передано на баланс ДП «Укртранснафтопродукт» що підтверджує акт передачі, а будівлі та споруди позивача перереєстровані у бюро технічної інвентаризації без погодження з податковим керуючим в той час коли все майно перебувало у податковій заставі.
Відповідно до пп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.
Згідно з п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків, активи якого передані у податкову заставу, або той, хто скористався правом реструктуризації податкового боргу, зобов'язаний завчасно повідомити податковий орган про прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та надати податковому органу план такої реорганізації. У разі коли податковий орган встановлює, що план реорганізації призводить або може у майбутньому призвести до неналежного погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, він має право прийняти рішення про поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали податкові зобов'язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
Судами встановлено, що на час перереєстрації основних фондів від ДП «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів» до ДП «Укртранснафтопродукт» зі зверненням щодо узгодження операцій із заставними активами до податкового органу ні позивач ні його правонаступник не зверталися.
Таким чином, застосування до позивача штрафу за самостійне відчуження активів, які перебували у податковій заставі та потребували обов'язкової згоди податкового органу, є правомірним.
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2005 від 24.03.2005 положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», зокрема щодо поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
На момент складання акту опису активів за ДП «Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів» рахувався борг зі сплати самостійно визначеного позивачем податку на землю у розмірі 3699,31 грн. та борг на підставі податкового повідомлення рішення Кременчуцької ОДПІ № 0005152301/0/4697 від 21.12.2005, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 1 408 494,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що сума вказаного податкового зобов'язання позивача є узгодженою, а загальна сума боргу, на момент складання акту опису активів, складала 1 412 193,31 грн.
Таким чином, податковий орган повинен був узгодити розмір податкової застави позивача та визначити на яке саме майно розповсюджується така застава, склавши при цьому опис заставлених активів з їх детальною характеристикою. У разі невиконання податковим органом такого опису підприємство мало право вчиняти операції щодо будь-яких активів, за умови, що вартість активів, які залишаються у власності підприємства, буде дорівнювати або перевищувати розмір податкового боргу.
Отже, суд апеляційної інстанцій дійшов вірного висновку щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2009 № 0000012400/0/3748 в частині застосування штрафу у сумі 158 215,95 грн.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та Державного підприємства «Кременчуцьке управління магістральних нафтопроводів» залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова